Провідні галузеві асоціації України надіслали прем'єр-міністру Сергію Корецькому звернення з пропозицією запустити з 2027 року окрему міжнародну програму підтримки державних інфраструктурних монополій. Ініціативу, текст якої є в розпорядженні РБК-Україна, висунули об'єднання гірничо-металургійного комплексу, феросплавної та видобувної промисловості, хімічної галузі та виробників будматеріалів. Ключова мета — компенсувати воєнні втрати «Укрзалізниці», «Укренерго» та Оператора ГТС за рахунок міжнародних партнерів, а не через чергове підвищення тарифів для бізнесу.

Суть ініціативи: програма IRC під координацією ЄБРР

Автори звернення пропонують створити програму підтримки інфраструктурної стійкості та конкурентоспроможності (Infrastructure Resilience and Competitiveness, IRC), яку пропонується реалізувати за координації Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) чи іншого міжнародного фінансового інституту. Механізм має покривати доходи монополій, втрачені через війну та російські атаки, щоб вони могли продовжувати стабільну роботу без постійного збільшення тарифного навантаження на промисловість. В асоціаціях наголошують, що йдеться не про пільги для бізнесу, а про компенсацію наслідків війни, які виникли не з ринкових причин.

«Замкнене коло» тарифів та обсягів

У зверненні описується хибний ланцюжок: через удари по підприємствах, блокаду портів, окупацію територій та скорочення виробництва державні монополії втрачають обсяги послуг і доходи, тоді як значна частина їхніх витрат залишається фіксованою. Фінансове навантаження, за словами авторів, перекладається на підприємства, які ще продовжують працювати. «Тариф зростає, частина підприємств скорочує виробництво або зупиняється, обсяги падають ще більше, і монополія знову підвищує тариф», — йдеться в документі. Щоб розірвати цей цикл, асоціації пропонують запровадити механізм цільової міжнародної підтримки.

Повернення тарифів до рівня 1 січня 2026 року

Окремо автори ініціативи пропонують повернути тарифи державних природних монополій до рівня, що діяв станом на 1 січня 2026 року, та зафіксувати його на весь період воєнного стану плюс ще один рік після його завершення. Різницю між фактичними доходами монополій та необхідним рівнем фінансування планується компенсувати в рамках програми IRC. При цьому в асоціаціях зазначають, що механізм має бути тимчасовим: потреба в ньому зникне після відновлення нормальних обсягів перевезень, енергоспоживання та роботи інфраструктури.

Терміни: переговори вже зараз, фінансування — з 2027 року

Для запуску програми на початку 2027 року автори звернення закликають уряд вже зараз розпочати переговори з Європейською комісією, ЄБРР, урядами країн-партнерів та іншими міжнародними фінансовими організаціями. Також пропонується до кінця 2026 року визначити потребу у зовнішньому фінансуванні на наступний рік, а потім скоригувати фінансові плани і тарифи «Укрзалізниці», «Укренерго» та Оператора ГТС. В асоціаціях попереджають: якщо й надалі перекладати ці витрати на промислових споживачів, держава ризикує втратити виробництво, податкові надходження, валютну виручку та підприємства, що забезпечують роботу інфраструктурних монополій.

Контекст: тарифи УЗ та попередження галузі

Ініціатива лунає на тлі триваючого зростання вантажних тарифів. За даними GMK Center, з 1 серпня 2026 року «Укрзалізниця» вже підвищила вантажні тарифи на 30%, а з 1 січня 2027 року планує ще одне підвищення — на 15%. Для гірничо-металургійного комплексу це критично, оскільки після фактичного блокування чорноморських портів залізниця стала основним маршрутом експорту, а сухопутна логістика через країни ЄС також подорожчала. У 2025 році обсяги вантажних перевезень УЗ вже скоротилися на 7,8%. GMK Center, на відміну від асоціацій, пропонує замість підвищення запровадити пільгові тарифи для підприємств у зоні до 150 км від фронту, укласти міжурядові угоди з країнами ЄС про пільгові скрізні ставки та відновити морські й дунайські експортні коридори. Раніше Федерація металургів України також попередила, що подальше підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» може прискорити падіння перевезень, зупинку підприємств та погіршити фінансовий стан самої компанії.