Кабінет Міністрів України затвердив оновлену стратегію розвитку державного банківського сектору. Документ, розроблений спільно з міжнародними експертами, передбачає поступове скорочення частки держави у фінансових інститутах та їх подальшу приватизацію. Ключовим моментом стратегії стало рішення про продаж найбільшого банку країни — ПриватБанку, однак ця процедура буде запущена лише після закінчення воєнного стану.

План приватизації та міжнародні зобов'язання

Згідно з інформацією Міністерства фінансів, нове рішення спрямоване на виконання зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Європейським союзом. Стратегія передбачає не лише продаж ПриватБанку, а й реалізацію пакетів акцій інших державних фінансових установ, зокрема «Укргазбанку» та «Сіті Банку», приватним інвесторам.

Кожна державна фінансова установа зобов'язана розробити та оновити власну індивідуальну стратегію розвитку до кінця 2026 року. Це дозволить підготувати сектор до переходу під приватне управління в довгостроковій перспективі.

Пріоритети держбанків в умовах війни

У поточний період, поки в країні діє воєнний стан, державні банки виконують специфічні завдання. Їхня головна мета — фінансування критично важливих галузей економіки. Пріоритетними напрямками кредитування та підтримки стали:

  • Оборонно-промисловий комплекс;
  • Енергетичний сектор;
  • Аграрії та переробна промисловість;
  • Прифронтові регіони;
  • Іпотечне кредитування.

Такий підхід дозволяє підтримувати економічну стабільність та забезпечувати потреби держави в умовах бойових дій.

Фіскальний тиск та податкові ризики

Паралельно з планами щодо приватизації, уряд та Верховна Рада шукають способи вирішення бюджетних дефіцитів за рахунок внутрішніх ресурсів фінансового сектору. У парламенті вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає підвищення податку на прибуток банків до 50% до 2027 року. Ініціатива обумовлена прогнозованим скороченням фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

Експерти зазначають, що хоча такий крок може суттєво збільшити надходження до скарбниці, він несе ризики для кредитування економіки. Національний банк та представники комерційних фінансових установ виступають проти різкого підвищення податкового навантаження, побоюючись негативного впливу на ділову активність.

Повернення коштів із соціальних програм

Державні органи також посилити контроль над поверненням невикористаних бюджетних коштів, що виділяються на соціальні програми. Яскравим прикладом стала недавня кампанія ПриватБанку, який попередив громадян про дедлайн державного кешбеку. Учасникам програми було запропоновано терміново витратити накопичені кошти до кінця місяця.

Усі гроші, які громадяни не встигли використати до встановленого терміну, були автоматично повернуті назад у державний бюджет. Це рішення демонструє жорстку позицію влади щодо оптимізації витрат та мобілізації фінансових ресурсів в поточних умовах.