Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі здійснили прорив у розумінні еволюції людини. Дослідники ідентифікували в геномі сучасних людей ділянки ДНК, що походять від раніше невідомих вимерлих груп гомінінів. Ці загадкові предки, які отримали назву «привиди», залишили свій генетичний слід у кожному з нас, хоча їхнє фізичне існування досі не підтверджено скам'янілими рештками.
Сьогодні Homo sapiens — єдиний живий вид людей, але в минулому Земля була заселена багатьма іншими гомінінами. Раніше науці було відомо про схрещування наших предків з неандертальцями та денисівцями. Однак нове дослідження вказує на те, що у формуванні сучасного геному брали участь принаймні ще дві раніше невідомі групи людей.
Африканська «привидна» лінія
Перша з виявлених груп, яку вчені називають «привидною лінією», схрещувалася з предками сучасної людини в Африці понад 50 000 років тому. Ця подія сталася ще до того, як Homo sapiens розпочав останню велику міграцію в Європу та Азію.
За розрахунками дослідників, ця загадкова гілка людства відокремилася від лінії, що веде до нас, приблизно 800 000 років тому — приблизно в той самий час, коли розійшлися шляхи неандертальців та денисівців. Гени, успадковані від цього контакту, сьогодні становлять близько одного відсотка геному всіх людей, що порівняно з часткою неандертальської ДНК.
Юлінь Чжан, аспірантка Каліфорнійського університету в Берклі та одна з авторів роботи, зазначила важливість відкриття: «Раніше припускалося існування генетичних слідів невідомих ліній, але було неясно, чи зустрічається ця лінія тільки у африканців. Нам вдалося показати, що ця привидна лінія присутня у всіх нині живих людей».
Надархічний предок
Ще більш дивовижним відкриттям став так званий «суперархаїчний предок». Лінія цих людей відокремилася від інших гомінінів приблизно 1,8 мільйона років тому. Згідно з даними, понад 200 000 років тому вони схрещувалися в Євразії з денисівцями. Саме через цей «обхідний шлях» фрагменти давньої ДНК потрапили в геном сучасної людини.
«Доведення існування цього суперархаїчного предка особливо цікаве, тому що воно розкриває генетичний внесок лінії людей, яка жила понад мільйон років тому, хоча у цієї популяції досі не розшифровано жодної молекули ДНК», — пояснює Арджун Бідданда, постдокторант Університету Джонса Хопкінса.
Еволюція як мережа, а не дерево
Відкриття змінює уявлення про те, як розвивався вид Homo sapiens. Професор молекулярної та клітинної біології Прія Мурджані підкреслює, що еволюція людини нагадує не стільки розгалужене родовідне дерево, скільки складну мережу. Різні популяції були пов'язані між собою повторюваними міграціями та змішуванням.
Сліди цих давніх контактів продовжують впливати на нас сьогодні. Успадковані ділянки ДНК можуть бути пов'язані з імунним захистом, особливостями шкіри та волосся, адаптацією до навколишнього середовища, а також з ризиком певних захворювань. Таким чином, у кожному з нас живуть не лише предки-неандертальці, але й тіні зовсім невідомих нам видів, з якими ми переплелися тисячі років тому.
