Повномасштабна війна призвела до безпрецедентного погіршення психологічного стану населення України. За оцінками експертів, близько половини громадян країни вже стикаються з різними психічними проблемами, а кількість випадків, коли лікарі фіксують симптоми розладів, зросла в кілька разів за останній рік.

Ці дані озвучив генеральний директор Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України Богдан Божук у інтерв'ю РБК-Україна. Він підкреслив, що вторгнення кардинально змінило умови життя та праці, створивши постійний фон стресу для кожної людини.

Фактори ризику: від тривог до невизначеності

Спеціаліст зазначає, що до традиційних професійних ризиків додалися нові, специфічні для воєнного часу. Головними факторами, що руйнують психіку, стали:

  • Постійні повітряні тривоги;
  • Вимушені переїзди та втрата житла;
  • Перебої з електропостачанням;
  • Порушення режиму праці та відпочинку;
  • Економічна нестабільність.

Дослідження показують, що українці тепер сплять у середньому на 40 хвилин менше норми. Сумуючи недосип та економічні страхи, експерти фіксують постійне психоемоційне перенапруження, підвищену тривожність та хронічну емоційну втому.

Вплив стресу на фізичне здоров'я

Психологічне напруження не залишається ізольованим від тіла. Божук попереджає, що хронічний стрес провокує загострення соматичних захворювань. У зоні ризику перебувають серцево-судинна, ендокринна системи та органи травлення.

Хоча різкого стрибка смертності від інфарктів чи інсультів поки не зафіксовано, лікарі відзначають, що негативний вплив стресу на організм триває. Точну кількість психіатричних діагнозів назвати складно, оскільки їх може встановити лише лікар при добровільному зверненні пацієнта. Однак ріст симптомів, що свідчать про розлади, очевидний.

«З початку великої війни кількість випадків, коли на основі симптомів можна підозріти розлади, за різними дослідженнями зросла в три-п'ять разів», — зазначив експерт.

Криза в системі охорони здоров'я

Особливу тривогу викликає стан медичних працівників. Якщо до 2022 року посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) фіксували переважно у мешканців прифронтових зон та переселенців, то тепер ознаки розладу спостерігаються у широких верств населення. Медики, що працюють у гарячих точках, перебувають у групі особливого ризику.

За словами Божука, близько 80% медпрацівників у прифронтових регіонах мають ознаки професійного вигорання. Вже через пів року після початку війни у 14% з них були зафіксовані ознаки ПТСР, а ще у 9% — симптоми депресії.

Масштаб проблеми та гендерний аспект

Сьогодні, за оцінками фахівців, у психологічній допомозі потребують близько 10 мільйонів українців. Дані Всесвітньої організації охорони здоров'я підтверджують, що приблизно половина населення повідомляє про проблеми з ментальним здоров'ям — показники, які до війни були в рази нижчими.

Вчені також зафіксували гендерні відмінності у сприйнятті навантаження: жінки демонструють вищий рівень психологічного напруження, ніж чоловіки.

Шляхи адаптації та рекомендації

Експерти та роботодавці вже обговорюють заходи щодо мінімізації шкоди для працездатності населення. Рекомендації включають введення гнучкого графіка, розвиток дистанційної роботи та створення програм психологічної підтримки. Також пропонується впроваджувати «дні відновлення» після нічних обстрілів.

Важливим аспектом залишається необхідність державної програми адаптації ветеранів до цивільного життя та роботи, щоб запобігти подальшій деградації психічного здоров'я учасників бойових дій.