Україна зіткнулася з безпрецедентним кризисом у сфері психічного здоров'я. За даними експертів, кількість людей, які демонструють симптоми тривожних та депресивних розладів, а також посттравматичного стресового розладу (ПТСР), зросла в рази з початку повномасштабного вторгнення. Масштаб проблеми такий, що допомогу психологів та психіатрів сьогодні потребує приблизно 10 мільйонів громадян країни.

Ці дані озвучив генеральний директор Державного закладу «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» Богдан Божук у інтерв'ю РБК-Україна. На його думку, статистика підтверджує, що війна стала каталізатором масового погіршення ментального стану населення.

Критична ситуація в медицині

Особливу тривогу викликає становище медичного персоналу, який працює в прифронтових регіонах. Лікарі та медсестри, які щодня стикаються з наслідками бойових дій та роботою з пораненими, перебувають у зоні максимального ризику. За оцінками експертів, близько 80% медиків у цих зонах мають ознаки професійного вигорання.

Статистика, зібрана у перші півроку війни, виглядає наступним чином:

  • 14% медичних працівників продемонстрували ознаки ПТСР.
  • Ще 9% зіткнулися з депресією.

Спеціалісти відзначають гендерну специфіку: жінки демонструють вищий рівень психологічного навантаження, і симптоми розладів у них реєструються частіше.

Механізм вигорання в умовах війни

Професійне вигорання перестало бути проблемою виключно «допоміжних» професій. В умовах війни під удар потрапили практично всі сфери діяльності, де відбувається взаємодія «людина-людина». Однак найбільш вразливими залишаються лікарі, психологи, вчителі, соціальні працівники та рятувальники.

Богдан Божук пояснює, що вигорання — це наслідок хронічного професійного стресу. На роботу накладаються нові, екстремальні фактори: зниження рівня соціального захисту та необхідність постійно переривати робочі процеси через тривогу повітряної тривоги. Спуск у укриття кілька разів на день тримає людину в стані постійного напруження, не даючи нервовій системі відновитися.

«Якщо людина недостатньо компетентна або через психофізіологічні характеристики не може якісно реагувати на професійний виклик — вона швидко виснажується. Робота на виснаження посилює реакцію на стрес, що підвищує ризик розвитку гострих та хронічних розладів», — констатував експерт.

Фізіологія стресу та ризики для здоров'я

Навіть ті, хто професійно підготовлений до небезпеки, не застраховані від наслідків. Наприклад, співробітники ДСНС (рятувальники), подібно до військових, проходять підготовку, яка пом'якшує стресову відповідь. Однак гострий стрес неминуче провокує дисбаланс вегетативної нервової системи та потужний гормональний викид.

Це призводить не лише до психічних розладів, а й до соматичних хвороб. Експерт підкреслює, що жодні курси та тренінги не можуть повністю нівелювати вплив такого рівня стресу на організм.

Енергетики: робота без страхування

Особливу категорію ризику становлять енергетики, які працюють в умовах постійних атак на інфраструктуру. На думку Божука, вони перебувають у ще більш складному становищі, ніж рятувальники. У працівників енергетичного сектору часто відсутні комплексні програми навчання контролю над стресом та опануванню техніки швидкого перемикання. В результаті вони працюють в умовах підвищеного ризику для свого здоров'я, не маючи необхідних інструментів для захисту психіки.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), близько 50% українців стверджують, що мають ті чи інші проблеми з психічним здоров'ям. До початку війни ці показники були в рази нижчими. Сьогодні Україна змушена шукати нові стратегії збереження працездатності нації в умовах триваючої війни.