16 жовтня президент Росії Володимир Путін, виступаючи під час візиту до військового командування, заявив, що сили його країни формують «буферну зону безпеки» уздовж кордону з Україною. За його словами, мета цієї місії — гарантувати безпеку прикордонних районів Росії. Як повідомляє агентство Reuters, Путін пояснив, що завдання перед збройними силами полягає не лише у витісненні українських військ із російської території, а й у створенні зони безпеки по інший бік кордону.

Обґрунтування та хронологія

Російський лідер пов'язав початок цієї місії з військовими операціями України в Курській області у 2024–2025 роках. Саме ці події, за його оцінкою, стали приводом для переходу до створення захисного простору за лінією кордону. Путін підкреслив, що Москва не планує виносити питання буферної зони на стіл потенційних мирних переговорів із Києвом, тим самим фактично оголосивши його таким, що не підлягає обговоренню.

Масштаб і географія зони

Згідно з даними Reuters із посиланням на прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, зона, як очікується, простягнеться приблизно на 660 кілометрів уздовж кордону, причому близько 70% її території наразі перебуває під контролем Росії. Водночас Москва не уточнила, наскільки далеко ця зона простягатиметься на територію України. За даними агентства, план охоплює частини Сумської та Харківської областей України — території, які не входили до числа регіонів, на анексію яких Росія заявляла з початку конфлікту у 2022 році.

Військові оцінки

У тій саміймовій промові Путін оцінив хід військових операцій, заявивши, що російські війська досі контролюють не більше 10% Донецької області та близько 16,5% Запорізької області. Він також визнав, що система протиповітряної оборони потребує подальшого вдосконалення. Зазначається, що останніми днями обидві сторони продовжують завдавати ударів по об'єктах військової та енергетичної інфраструктури.

Дипломатичний контекст

Заяви пролунали на тлі триваючих дипломатичних зусиль навколо українського конфлікту. Тиждень тому Росія та США досягли угоди про постачання дизельного палива, тоді як між США та Україною виникли нові розбіжності щодо підходів до мирного процесу. Reuters зазначає, що удари по інфраструктурі відбуваються на тлі дипломатичних обмінів між Москвою та Вашингтоном щодо низки нових напрямів співпраці. Раніше Путін неодноразово згадував про необхідність буферної зони, однак не уточнював її масштаб і не підтверджував, що питання є закритим для переговорів.