1 вересня на полях саміту Шанхайської організації співпраці (ШОС) в Бішкеку (Киргизстан) президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган провели закриті двосторонні переговори, які, за даними ЗМІ, тривали близько 90 хвилин. Зустріч пройшла у закритому форматі, що саме по собі вказує на чутливість обговорюваних питань, серед яких, як підтвердили в Кремлі, виявилася ситуація навколо війни РФ проти України та безпеки в Чорному морі.

Формат і склад делегацій

Окрім самих лідерів, у закритому засіданні брали участь ключові фігури турецької дипломатії та розвідки: глава МЗС Туреччини Хакан Фідан і керівник Національної розвідувальної служби (МІТ) Ібрагім Калін. Наявність саме цих двох осіб у переговорній групі традиційно розглядається спостерігачами як сигнал про те, що обговорювалися не лише політико-дипломатичні, а й розвідувально-операційні аспекти двосторонніх відносин, зокрема питання моніторингу обстановки в Чорному морі.

Чорне море — пріоритет кремлівської повестки

Порадник президента Росії Юрій Ушаков, коментуючи результати зустрічі, заявив, що основна увага під час переговорів була зосереджена на ситуації в Чорному морі. За його словами, саме це питання стало головною темою обговорення між двома лідерами. Таким чином, Кремль публічно зафіксував, що безпека судноплавства, військова активність і контроль над чорноморським регіоном залишаються одним із центральних пунктів російсько-турецького діалогу.

Туреччина як потенційна площадка для мирних переговорів

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков додав, що Путін і Ердоган також обговорили можливість проведення на території Туреччини переговорів щодо врегулювання війни РФ проти України. Пєсков підкреслив, що Анкара вже неодноразово висувала подібну пропозицію на різних рівнях, і російська сторона розглядає цю ініціативу в контексті триваючих контактів. Це підтверджує роль Туреччини як однієї з небагатьох держав, яку Москва та Анкара одночасно позиціонують як потенційного посередника.

«Привілейований партнер» і економічний курс

Під час зустрічі Володимир Путін назвав Туреччину одним із «привілейованих партнерів» Росії у зовнішній політиці та економічній сфері, зазначивши, що двосторонні економічні зв'язки залишаються на високому рівні, зокрема завдяки особистій увазі Ердогана до розвитку відносин. Президент Туреччини, у свою чергу, заявив, що відносини Анкари та Москви «справді перебувають на більш просунутому рівні, ніж у будь-який попередній період». Подібна риторика з обох боків свідчить про прагнення закріпити політичне зближення економічними домовленостями.

Протирічливі дані

Під час перевірки фактів виявлено розбіжності в джерелах щодо місця та хронологічного контексту саміту ШОС. Вихідний текст і матеріал «Московського комсомольця» від 1 вересня 2026 року вказують на Бішкек (Киргизстан) як на площадку зустрічі. Водночас публікація RFI, датована 31 серпня 2025 року, повідомляє про початок саміту ШОС «в Китаї» з участю Путіна. Різниця в році та в країні-організаторі може пояснюватися як плутаниною в редакційних матеріалах, так і тим, що йдеться про різні сесії організації. Крім того, окремий матеріал RFI за 2023 рік описує зустріч Путіна та Ердогана в Сочі, що є самостійною подією минулого і не тотожна вересневим переговорам у Бішкеку. До отримання додаткових підтверджень точна локалізація та дата саміту, на полях якого пройшла зустріч, потребують додаткової верифікації.

Загалом, попри закритий характер переговорів, публічні заяви Ушакова та Пєскова дозволяють констатувати, що чорноморська повестка та питання мирних переговорів на турецькій території залишаються основними напрямками російсько-турецького діалогу, а відносини двох країн, за оцінкою самих лідерів, переживають період максимального зближення.