За даними The New York Times, на які посилається РБК-Україна, останні оцінки західних розвідувальних служб вказують на те, що Володимир Путін не готовий до серйозних переговорів про завершення війни проти України і прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими. Ці висновки роблять на тлі підготовки до тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії на полях саміту АТЕС у китайському Шеньчжені, яка запланована на 19 листопада.
Оцінки західних розвідок
Співрозмовники NYT наголошують, що розвідслужби країн-союзниць фіксують бажання російського керівництва вести бойові дії в Україні принаймні до кінця зими. За їхніми даними, у Кремлі розраховують, що армія зможе домогтися додаткового просування на сході України або що масовані атаки за допомогою дронів і ракет по Києву, які супроводжуються загибеллю цивільних осіб, зможуть посилити тиск на українську сторону та підірвати її здатність чинити опір.
Тиск всередині Росії та наратив війни
Як зазначають джерела видання, на Путіна чиниться дедалі більший тиск: Росія продовжує зазнавати значних втрат, стикається з труднощами в мобілізації та має нестабільну економіку. Частина співрозмовників NYT додає, що продовження війни дозволяє російському керівництву придушувати внутрішню критику. Ці оцінки збігаються з нещодавніми коментарями європейських дипломатів і лідерів, які висловлюють сумніви в тому, що повномасштабний конфлікт, який триває вже майже п'ять років, закінчиться найближчим часом.
Позиція Франції та ставлення до припинення вогню
«Ми вважаємо, що Росія перебуває у вкрай скрутному становищі», — заявив в інтерв'ю посол Франції у Вашингтоні Орельєн Лешевальє, говорячи про економічне становище країни в умовах війни та його вплив на легітимність Путіна. За його словами, російському керівнику війна потрібна, щоб підкріпити власне лідерство та наративну лінію. Дипломат також зазначив, що Путін виступив проти ідеї навіть часткового припинення вогню, що, за його оцінкою, «відверто суперечить тому, чого президент Трамп вимагав від самого початку, а саме — припинення бойових дій».
Умови можливого договору та реакція Києва
Розвідслужби країн-союзниць по-різному пояснюють небажання Путіна домовлятися про мир. Одна зі служб вважає, що війна надає його політиці мети, а для утримання влади йому необхідно оголосити про перемогу, тому він хоче змусити Україну страждати цієї зими під шквалом атак. За оцінкою щонайменше однієї розвідки, Кремль погодився б на угоду лише на вигідних для себе умовах — зокрема, вимагав би передати Росії весь Донбас і отримати обіцянку, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Співрозмовники NYT додають, що президент України Володимир Зеленський та інші чиновники в Києві майже напевно відхилять такі вимоги, тому подібна угода нереальна. Деякі європейські чиновники підозрюють, що Москва тягне час і сподівається на розкол у підтримці України після виборів у Європі в 2027 році.
Тристоронній саміт у Шеньчжені та українське питання
У четвер, 19 листопада, у Шеньчжені на полях саміту АТЕС відбудеться тристороння зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна — вперше в сучасній історії лідери трьох держав сядуть за стіл у такому форматі. До тристоронньої зустрічі Путін і Сі Цзіньпін уже провели окремі двосторонні переговори, тоді як щодо двосторонніх переговорів Трампа і Путіна впевненості немає: Кремль допускає таку зустріч, а сам Трамп заявляв про готовність зустрітися за можливості. Окремою інтригою залишається українське питання: спочатку в Білому домі стверджували, що вторгнення Росії в Україну на тристоронній зустрічі обговорюватися не буде, проте перед відльотом до Азії Трамп особисто змінив акценти, заявивши, що має намір обговорити війну Росії проти України.