Президент Росії Володимир Путін на зустрічі зі спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером виступив з ініціативою організувати гуманітарну місію в Костянтинівці Донецької області за зразком операції, проведеної наприкінці жовтня в Олешках Херсонської області. Про це 12 листопада повідомляє РБК-Україна з посиланням на російські ЗМІ, що цитують слова глави Кремля. За твердженням Путіна, Костянтинівка перебуває під контролем збройних сил РФ, а Москва готова забезпечити безпеку гуманітарної місії. При цьому, за його словами, російським фахівцям знадобиться п'ять діб на розмінування території в районі міста. «Якщо Київ вважає, що контролює місто, то нехай сам забезпечить безпеку зі свого боку», — наводить слова російського лідера РБК-Україна. Підготовку місії, згідно із заявою, пропонується доручити уповноваженим з прав людини Росії та України.
Передісторія: як проходила місія в Олешках
Перша за час конфлікту узгоджена гуманітарна операція була проведена в Олешках Херсонської області. 23 жовтня Росія та Україна за посередництва першої леді США Меланії Трамп домовилися про тимчасове припинення вогню в місті. Спочатку старт операції планувався на 29 жовтня, проте терміни було перенесено: режим тиші набув чинності 27 жовтня о 04:00 і діяв до кінця 1 листопада. Умови погодили уповноважена з прав людини в РФ Яна Лантратова та її український колега Дмитро Лубінець; документи, що визначали порядок дій, були підписані на переговорах у Гомелі (Білорусь). Гуманітарний конвой вивіз понад 750 осіб: частина евакуйованих поїхала до Росії, проте більшість повернулася в Україну. 31 жовтня жителі прибули на українську територію через Білорусь.
Що відбувалося в «тиші»: дані українських джерел
Попри формальний режим припинення вогню, українські джерела фіксують порушення умов. За словами начальника відділення безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Ярослава Мороза, за час «тиші» російські військові перекинули на окуповану частину Херсонщини понад тисячу бійців. Журналіст Sky News Азад Сафаров, який перебував в Олешках, повідомив, що російські військові завозили в місто техніку, зброю та боєприпаси, а також шукали підвали для облаштування нових позицій і відновлювали раніше втрачені. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, своєю чергою, підтвердив вивезення тіл військових і цивільних із міського моргу; за домовленістю з РФ тіла, чиї родичі проживають в Україні, були повернуті на українську сторону.
Міжнародний резонанс і перспективи
Того ж дня, 31 жовтня, Яна Лантратова заявила про домовленість щодо проведення регулярних гуманітарних місій. Меланія Трамп, яка виступала посередником, висловила сподівання, що Олешки стануть «початком шляху до міцного миру», зазначивши, що режим тиші дав людям можливість вільно пересуватися та отримати їжу, воду й ліки. На фото, зробленому під час евакуаційних операцій, видно жителів, загорнутих в українські державні прапори, які очікують поблизу автобуса — типова картина гуманітарних коридорів, що діють у прифронтових населених пунктах. Ініціатива Путіна щодо Костянтинівки, якщо її буде реалізовано, стане другою спробою масштабної гуманітарної операції за поточний період; проте, враховуючи зафіксовані порушення в Олешках, питання довіри до дотримання режиму тиші залишається ключовим.
Контекст переговорів
Заява Путіна прозвучала в межах зустрічі в Кремлі з американськими переговірниками, що вказує на прив'язку гуманітарного порядку денного до ширшого дипломатичного треку. Згадка Костянтинівки — міста, яке, за твердженням Москви, перебуває під контролем ЗС РФ, — дозволяє розглядати ініціативу як елемент переговорної позиції: Росія пропонує формат, у якому безпека місії формально забезпечується нею, але при цьому перекладає відповідальність на Київ у разі його незгоди з оцінкою контролю над територією. Українська сторона поки не опублікувала офіційного коментаря щодо пропозиції Путіна стосовно Костянтинівки.
