Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який дозволяє уряду передавати об'єкти критичної інфраструктури у тимчасове державне управління у разі, якщо їхні власники не вжили достатніх заходів захисту від атак українських безпілотних літальних апаратів. Документ, про який повідомили РБК-Україна, BBC та низка російських ЗМІ 24 серпня 2026 року, фактично вводить механізм примусового вилучення оперативного контролю над стратегічно важливими підприємствами за умови їхньої «незахисності».

Що підпадає під дію указу

Згідно з текстом документа, під визначення об'єктів критичної інфраструктури підпадають підприємства паливно-енергетичного комплексу, енергетики, промисловості, зв'язку, а також комунальної, транспортної та логістичної інфраструктури. Перелік доповнено відкритою формулюванням про «інші об'єкти», що мають особливе значення для забезпечення безпеки та економічної стабільності Російської Федерації. Саме ця застереження робить потенційну зону дії указу практично необмеженою: формально під неї можна підвести практично будь-яке підприємство, яке уряд вважатиме стратегічно важливим.

Механізм тимчасового управління

Тимчасовим управлінцем за новим указом призначається структура «Росімущество» або «інша особа» за рішенням уряду РФ. Російські влади отримують право передавати такій структурі права на нерухомість підприємства, цінні папери та інше майно власника об'єкта. При цьому фінансування утримання вилученого майна здійснюється за рахунок доходів від його ж використання, тобто підприємство фактично починає працювати на себе в режимі «замороженого» контролю. Власники втрачають оперативне управління, але формально зберігають право власності — доки держава не вирішить продовжити або змінити умови.

Контекст: удари по НПЗ та логістиці

Нове рішення прийнято на тлі регулярних ударів українських безпілотників по об'єктах російської нафтопереробної промисловості, які забезпечують паливом збройні сили РФ. Крім того, під атаками не раз опинялися великі логістичні центри маркетплейсів Wildberries та Ozon. У ніч на 24 серпня 2026 року Сили оборони України вразили одразу три великі логістичні центри Ozon, після чого акції компанії на біржі різко впали. Окремо зазначається, що Ozon заздалегідь — щонайменше за 20 днів до перших ударів — видалив із відкритого довідника адреси 56 своїх складів у Росії, що свідчить про обізнаність компанії про зростаючий ризик.

Суперечливі дані

У публікаціях різних видань спостерігається розбіжність у кваліфікації механізму. РБК-Україна в заголовку використовує слово «націоналізувати», маючи на повну передачу власності державі. При цьому сам текст указу та формулювання BBC, «Фонтанки» та Computerra говорять саме про «тимчасове управління» — тобто про передачу оперативного контролю без автоматичної зміни прав власності. Різниця суттєва: націоналізація передбачає безоплатне вилучення, тоді як тимчасове управління теоретично оборотне. Однак невизначеність формулювання «інша особа» та відсутність у тексті чітких строків повернення майна власнику створюють простір для інтерпретації, за якої «тимчасове» управління може стати безстроковим. Крім того, відкритий перелік «інших об'єктів» дозволяє розширювати зону дії указу адміністративним рішенням, що робить межі механізму непрозорими.

Можливі наслідки для бізнесу та ринків

Для корпоративного сектору РФ указ створює новий фактор регуляторного ризику: будь-яке підприємство зі списку критичної інфраструктури тепер несе фактичний обов'язок інвестувати в захист від дронів на рівні, який вважатиме достатнім федеральний центр. Нездатність забезпечити такий захист — особливо в умовах дефіциту засобів ППО та зростання інтенсивності атак — стає підставою для вилучення контролю. Для публічних компаній, таких як Ozon або Wildberries, це додає волатильності: інвестори змушені закладати в оцінку активів ризик примусового управління. Різке падіння акцій Ozon після ударів по трьох логістичних центрах у ніч на 24 серпня демонструє, наскільки чутливі ринки до поєднання фізичних атак і нових регуляторних ризиків.