Українське законодавство рухається до нових стандартів. Рада Європи дала попередню оцінку проекту нового Цивільного кодексу України, відзначивши його прогресивність, але вказавши на необхідність доопрацювання низки ключових положень. Про це стало відомо з публікації голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Визнання європейськими партнерами
Європейські експерти високо оцінили прагнення України модернізувати цивільне право. Зокрема, в Раді Європи відзначили комплексний підхід до регулювання цифрових прав. Це стало одним із головних переваг проекту: законодавці чітко розмежували право на відповідь і право на спростування, що є важливим кроком для гармонізації з європейськими нормами.
У парламенті вважають, що такі зміни адекватно відображають сучасні виклики цифрової ери. Оновлення кодексу — це не просто бюрократична процедура, а спроба наблизити українське законодавство до передових стандартів континенту.
Захист журналістів та суспільний інтерес
Попри загальну позитивну оцінку, експерти Ради Європи висунули низку критичних зауважень. Основний фокус рекомендацій зміщено на захист свободи слова та доступу до інформації. Пропонується посилити гарантії для журналістських розслідувань, OSINT-аналітики та антикорупційного контролю.
Мета таких змін — запобігти ситуації, коли норми про захист персональних даних будуть використані як інструмент для блокування суспільно значущої діяльності. Експерти підкреслюють: доступ до інформації, що становить суспільний інтерес, не повинен бути обмежений.
Протидія SLAPP-позовам
Окрему увагу в висновку приділено механізмам протидії SLAPP-позовам. Це стратегічні судові процеси проти участі громадськості, які часто використовуються для тиску на журналістів, активістів та громадських діячів. Впровадження ефективних бар'єрів проти таких позовів стане важливим індикатором зрілості правової системи.
Крім того, експерти рекомендували враховувати практику Європейського суду з прав людини, що стосується ширших меж допустимої критики публічних осіб. Також необхідно суворо дотримуватися принципу пропорційності при захисті порушених прав, щоб уникнути надмірних обмежень.
Шлях до прийняття
Руслан Стефанчук повідомив, що робоча група вже почала аналіз пропозицій від медіаспільноти, незалежних експертів та міжнародних партнерів. Найближчим часом плануються широкі консультації з усіма сторонами, яких торкнуться положення нового кодексу.
Головне завдання реформи — створити сучасний Цивільний кодекс, який відповідатиме європейським стандартам, забезпечуватиме захист прав людини та зберігатиме належні гарантії свободи. Нова редакція документа може набути чинності вже наступного року. Перший крок до цього було зроблено наприкінці квітня, коли Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15150, що передбачає комплексне оновлення цивільного законодавства.