19 серпня 2026 року Верховна Рада України зробила важливий крок у підвищенні безпеки громадян, прийнявши у першому читанні законопроєкт №15397. Документ, автором якого виступила фракція «Європейська Солідарність», спрямований на кардинальне змінення правил використання та утримання захисних споруд. Депутати проголосували за основу закону, який вводить жорсткі обмеження для орендарів та власників приміщень, що використовуються як укриття.

Заборона на комерційне використання та захламлення

Ключовим нововведенням законопроєкту є пряма заборона на використання укриттів не за призначенням. На практиці це означає, що приміщення, призначені для захисту населення під час повітряної тривоги, більше не зможуть використовуватися як склади, офіси чи місця для зберігання особистих речей. Депутати намагаються викорінити практику, коли входи в бункери заблоковані сторонніми предметами, що ставить під загрозу життя людей у разі раптової атаки.

Технічний контроль та щомісячні перевірки

Для забезпечення прозорості та доступності укриттів законопроєкт передбачає обов'язковий встановлення систем відеоспостереження. Камери мають фіксувати стан входів та наявність перешкод. Крім того, впроваджується вимога про проведення щомісячних перевірок захисних споруд. Це дозволить оперативно виявляти порушення та притягувати винних до відповідальності, не чекаючи на трагічні інциденти.

Захист прав орендарів та відповідальність за перешкоди

У умовах воєнного стану законопроєкт вводить мораторій на розірвання договорів оренди приміщень, що використовуються як укриття. Це має гарантувати, що схованки не будуть закриті або передані в інше користування у критичні моменти. Також пропонується ввести відповідальність для осіб, які фізично перешкоджають громадянам потрапити в укриття. Заблокований вхід або відмова у доступі можуть стати підставою для судового переслідування.

Модульні укриття та проблеми доступності

У документі також міститься положення про збільшення кількості швидкозводних модульних укриттів у громадських місцях. Це відповідь на критику уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, який раніше вказував на те, що більшість існуючих укриттів мають серйозні недоліки. Зокрема, вони часто недоступні для людей з інвалідністю або переповнені, що знижує їхню ефективність.

Суперечливі дані

Попри єдинодушну підтримку ініціативи у першому читанні, у суспільстві зберігаються суперечки щодо реалізації деяких пунктів. Зокрема, кияни та експерти обговорюють доцільність встановлення наметів на станціях метро під час атак. З одного боку, це дозволяє розмістити більше людей, з іншого — мешканці скаржаться, що намети займають занадто багато місця, ускладнюючи пересування та доступ до виходів. Законопроєкт поки що не дає чіткої відповіді на це питання, залишаючи його на розсуд місцевих влад.