З 17 вересня по 13 жовтня 2026 року в залі Верховної Ради України не проводяться пленарні засідання — загальна тривалість паузи становить 26 днів. Саме цей факт протягом останніх доб активно обговорювався в медіапросторі: частина видань подавала інформацію як відхід депутатів на «велику перерву» чи «канікули», інші посилалися на «фінансову кризу» як причину паузи. Однак 20 вересня пресслужба Апарату Верховної Ради виступила з офіційним спростуванням, заявивши, що законодавчий орган продовжує функціонувати в повному обсязі, просто не у форматі засідань у залі. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Укрінформ і пресслужбу парламенту.

Що відбувається в парламенті на тлі 26-денної паузи

За даними пресслужби Апарату Верховної Ради, відсутність пленарних засідань не тотожна зупинці роботи парламенту. Протягом усього періоду з 17 вересня по 13 жовтня народні депутати продовжують діяльність у комітетах, підкомітетах, робочих групах і фракціях. У парламенті підкреслюють, що ця робота «не зупиняється ні на день». Таким чином, законодавчий процес — підготовка законопроєктів, експертиза, узгоджувальні процедури, робота над бюджетами та профільними реформами — ведеться у робочих форматах, що не вимагають присутності в залі.

Спростування «канікул»: позиція пресслужби

У пресслужбі парламенту прямо вказали, що чутки про «канікули» та «перерву» активно поширюються в медіапросторі, хоча насправді Верховна Рада продовжує функціонувати. Формулювання пресслужби має роз'яснювальний характер: йдеться не про припинення діяльності, а про зміну формату — з пленарних засідань на комітетну та робочу роботу. Це стандартна практика для будь-якого парламенту світу, де пленарна сесія лише одна з кількох форм роботи законодавчого органу.

Протирічливі дані

Тут необхідно чесно зафіксувати розбіжність у поданні інформації. З одного боку, пресслужба Апарату Верховної Ради категорично заперечує саму концепцію «канікул», наполягаючи на неперервності роботи комітетів і робочих груп. З іншого боку, ряд видань — зокрема 5-tv.ru та osnmedia.ru — подають ту саму 26-денну паузу саме як «довгі канікули на тлі кризи» та «перерву майже на місяць через фінансову кризу». Obozrevatel.com також використовує формулювання «оголосила перерву на цілих 26 днів». Таким чином, факт відсутності пленарних засідань у вказаний період підтверджений усіма джерелами, однак його інтерпретація — «канікули» проти «робочий режим у комітетах» — залишається предметом розбіжностей. Пресслужба парламенту займає позицію, що говорити про «канікули» некоректно, тоді як частина медіа фіксує саме паузу в пленарній роботі як перерву.

Контекст: «план Б» і резервний пункт

Окремої згадки заслуговує раніше озвучена в Раді інформація про так званий «план Б» — передбачених у бюджеті коштів на облаштування резервного пункту роботи парламенту на випадок, якщо основна будівля на вулиці Грушевського в Києві буде знищена. Це заявлення, зроблене на тлі триваючих бойових дій, підкреслює, що питання неперервності законодавчого процесу в Україні має не лише організаційне, а й стратегічне значення. У умовах, коли фізична будівля парламенту може стати ціллю, наявність резервного механізму роботи стає елементом державної стійкості.

Що це означає для законодавчого процесу

Для громадян і бізнесу ключовий висновок полягає в тому, що 26-денна пауза в пленарних засіданнях не означає «заморозки» законодавства. Комітети продовжують розглядати законопроєкти, робочі групи — готувати тексти, фракції — вибудовувати позиції. Однак саме пленарні засідання залишаються єдиним форматом, у якому приймаються остаточні рішення про ухвалення законів, призначення на посади та голосування за бюджет. Тому 26-денний період без пленарної роботи об'єктивно обмежує швидкість ухвалення ключових рішень, навіть якщо комітетна робота йде в штатному режимі. Наступне пленарне засідання, за наявними даними, заплановане на 13 жовтня 2026 року.