Державні та міжнародні ресурси, хоч і значні, не здатні миттєво вирішити житлову проблему мільйонів українців, які втратили домівки через війну. У Верховній Раді шукають нестандартні шляхи вирішення кризи, і одним із них стало пропозиція залучити місцеві бюджети до програми «єВідновлення».

Голова парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Олена Шуляк в ефірі «Новини.LIVE» зазначила, що механізм компенсацій функціонує вже три роки, але його ефективність напряму залежить від наявності реального фінансування. Видача сертифіката без грошей не рятує людей, тому пошук ресурсів триває як на міжнародному рівні, так і всередині країни.

Модель «єОселя» як приклад для наслідування

Зараз частину коштів для програми надають міжнародні партнери: Світовий банк підтримує напрямок компенсацій за пошкоджене житло, а Банк розвитку Ради Європи фінансує сертифікати для тих, чиї будинки знищено повністю. Однак Шуляк вважає, що органи місцевого самоврядування можуть і мають активніше включатися до процесу.

Подібна практика вже успішно працює в рамках програми «єОселя». Окремі міста та області компенсують частину першого внеску або відсоткової ставки для певних категорій громадян. Серед лідерів цієї ініціативи Шуляк назвала Кривий Ріг, Тернопіль та Миколаїв.

Потенціал бюджетів громад з територій ТОО

Особливий інтерес для парламентаріїв представляють бюджети громад з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Попри окупацію, ці бюджети продовжують отримувати надходження від зареєстрованих там підприємців та бізнесу.

Як приклад депутатка надала частину громад Луганської області. Там людям вже виділяють по 250 тисяч гривень на перший внесок за програмою «єОселя», а Сєвєродонецька адміністрація запустила програму для ВПЛ старше 60 років.

«Там максимально підключаються до того, щоб бюджети цих тимчасово окупованих громад йшли для того, щоб вирішувати житловий питання. Тут важливо дослідити і подивитися, яким чином люди саме з громад ТОТ можуть отримати з бюджетів цих громад відповідне фінансування», — пояснила Шуляк.

Вона також нагадала, що посадові особи громад з ТОТ продовжують працювати, попри окупацію, і часто самі є переселенцями. Ще одним напрямком підтримки може стати будівництво житла для мешканців окупованих міст в інших регіонах України. Яскравим прикладом став спільний проєкт Маріуполя та Білої Церкви, де планується створити окремий квартал для маріупольців.

Новий закон для прифронтових зон

Окрему увагу в парламенті приділяють механізму компенсацій для прифронтових та фактично повністю зруйнованих населених пунктів, де неможливо проводити стандартне обстеження кожного будинку.

Для цього у 2024 році зареєстрували законопроєкт №11444. Документ передбачає можливість визначати непридатними для проживання не окремі квартири чи будинки, а цілі вулиці, квартали чи населені пункти. Це дозволить людям швидше отримувати житлові сертифікати без додаткових процедур.

«Будемо сподіватися, що цей законопроєкт вийде до сесійної зали найближчим часом», — підсумувала Шуляк.

Нагадаємо, що в Україні з 2022 року діє програма компенсацій роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Бізнес може отримувати виплати в розмірі мінімальної зарплати за кожного найнятого ВПЛ. За даними Державного центру зайнятості, у 2024-2025 роках програмою щороку користувалися близько 7,1 тисячі роботодавців.