Верховна Рада підтримала звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України. За звільнення проголосували 317 народних депутатів, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту. Рішення стало кульмінацією багатоденнього публічного конфлікту між Офісом генерального прокурора та незалежними антикорупційними органами — НАБУ та САП, який переріс у обмін взаємними звинуваченнями у підробці документів, «викраденні» матеріалів справ та систематичній атаці на антикорупційну систему.

Голосування в Раді та реакція президента

Рішенню парламенту передувало пряме звернення президента Володимира Зеленського до народних депутатів: глава держави попросив негайно підтримати подання про звільнення Кравченка, яке він направив до Ради. Ввечері 14 вересня президент також відсторонив генпрокурора від виконання обов'язків. Таким чином, на момент голосування в сесійній залі питання вже було політично «закрите» на рівні глави держави, а 317 голосів формалізували звільнення на законодавчому рівні.

Хронологія скандалу: від «Карфагену» до виїзду за кордон

Коренем конфлікту стала справа «Карфаген» — спецоперація НАБУ та САП щодо «кришування» шахрайських кол-центрів, в рамках якої розслідується можлива кримінальна відповідальність із залученням посадових осіб Офісу генерального прокурора. Антикорупційні органи проводили обшуки в приміщеннях ОГП; 6 вересня під заставу з можливістю внесення застави у розмірі 120 млн гривень взяли відстороненого начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву, відомого в медіа як «Канцлер». На цьому тлі 7 вересня Кравченко заявив про відставку. Вранці 14 вересня він у відеозверненні повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у «підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди» та «фіктивному усиновленні», а також щодо «людини з оточення» керівника САП Олександра Клименка. Ночі 14 вересня, за даними джерел РБК-Україна, Кравченко виїхав з України через пункт пропуску на кордоні з Польщею, назвавши це «заграницькою командировкою для інформування міжнародних партнерів про ризики для антикорупційної системи». Вже за кордоном він оприлюднив матеріали щодо Кривоноса, що стосуються подій майже 20-річної давнини.

Позиція НАБУ та САП

НАБУ заявило, що Кривоносу не вручали підозру, а заяви Кравченка мають «публічний, а не процесуальний характер»; Бюро також заперечує вилучення детективами матеріалів кримінальних проваджень. Ввечері 14 вересня директор НАБУ та керівник САП виступили перед журналістами: Кривонос назвав інформацію про розшукові дії щодо себе «сфальсифікованим божевіллям», а Клименко заявив, що нікому з його родини не вручали і не повідомляли про підозри, і розцінив заяву Кравченка як реакцію на справу «Карфаген». Обидва органи розцінили дії генпрокурора як продовження систематичної атаки на незалежні антикорупційні структури.

Суперечливі дані

Версії сторін щодо ключових епізодів розходяться. Кравченко наполягав, що підписав підозру Кривоносу і що під час обшуків за справою «Карфаген» з ОГП були «викрадені» матеріали кримінальних проваджень щодо керівників та працівників НАБУ та САП. Водночас Офіс генерального прокурора, в свою чергу, повідомив, що заяви Кравченка про нібито подану підозру були «позбавлені юридичного сенсу», а відповідні позначки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань про повідомлення про підозру скасовані. НАБУ, в свою чергу, наголошує, що процесуальної підозри не було і що публічні заяви не тотожні процесуальним діям. Таким чином, факт «підписання підозри» та «викрадення матеріалів» підтверджується лише стороною Кравченка і прямо спростовується як НАБУ, так і самим ОГП.

Хто наступний

Після звільнення Кравченка питання його наступника залишається відкритим. У мережі раніше поширювалася інформація про можливе призначення на посаду генерального прокурора Данила Гетманцева, однак джерела РБК-Україна та сам народний депутат спростували цю версію. Таким чином, кадрові рішення щодо керівника ОГП на момент публікації залишаються незавершеними.