У десятнях числах травня 2024 року серія потужних сонячних спалахів породила геомагнітну бурю, наслідки якої виявилися несподіваними навіть для фахівців із космічної погоди. Два стабільні радіаційні пояси, що обертаються навколо Землі, протягом приблизно двох місяців розщепилися на чотири окремі області підвищеної концентрації заряджених частинок. За даними, опублікованими у виданні npj Space Explorations, це стало першим зафіксованим випадком, коли чотири пояси зберігалися довше місяця. Для операторів супутників така зміна конфігурації навколоземного простору становить реальну загрозу: на орбітах, де раніше радіаційний фон був низьким, раптово з'явилися зони з підвищеною щільністю частинок.

Як влаштовані пояси Ван Аллена

Два радіаційні пояси Землі були відкриті у 1958 році першим американським супутником «Експлорер-1» (Explorer 1) і названі на честь фізика Джеймса Ван Аллена. Внутрішній пояс розташований на висоті приблизно 1000–12 000 км і складається переважно з протонів високих енергій, тоді як зовнішній пояс, що простягається на висотах 13 000–60 000 км, формується в основному за рахунок електронів високих енергій. Між ними традиційно існує область із зниженою концентрацією електронів, яку в літературі називають «щілиною». Навіть одна така високоенергетична частина здатна вивести з ладу бортову електроніку супутника або викликати незворотні зміни в клітинах людини, тому тривалі зміни конфігурації поясів становлять небезпеку і для апаратури, і для космічних екіпажів.

«Подія Дня матері» та спостереження PROBA-V

Розщеплення поясів на три, а потім на чотири області вчені зафіксували завдяки спостереженням європейського супутника PROBA-V, що працює на сонячно-синхронній полярній орбіті на висоті 820 км. Зміни виникли після потужної геомагнітної бурі 10–11 травня 2024 року, що отримала назву Mother's Day Event («Подія Дня матері»). Індекс збурення магнітного поля (Dst) під час бурі досяг −412 нТл, що зробило її найсильнішою геомагнітною бурею за два десятиліття; полярні сяйва цими днями спостерігалися навіть у Ставропольському краї. Дані збиралися телескопом енергетичних частинок EPT (Energetic Particle Telescope), здатним реєструвати електрони з енергіями від 0,5 до 8 МеВ у шести енергетичних каналах, а також протони з енергіями від 9,5 до 248 МеВ.

Механізм розщеплення: витіснення електронів

Аналіз показників EPT продемонстрував, що під час травневої бурі потік заряджених частинок різко збільшився, а «щілина» між внутрішнім і зовнішнім поясами частково заповнилася електронами. Вчені описали цей процес як витіснення електронів: під впливом комплексу факторів, включаючи сонячний вітер і плазму, а також, за вказівкою авторів, антропогенну діяльність (радари, системи зв'язку), високоенергетичні електрони почали перерозподілятися і концентруватися в інших областях навколоземного простору. Сукупна електромагнітна обстановка сформувала три, а потім чотири тимчасово стійкі області високої концентрації силових ліній, у яких і зібралися витіснені електрони, — так у Землі на якийсь час з'явилося два зайві радіаційні пояси.

Повернення до норми та уроки для космонавтики

До серпня 2024 року конфігурація повернулася до звичної двопоясної. Пізніше, в період підвищеної сонячної активності пізньої осені, на якийсь час знову з'являвся третій пояс. Три радіаційні пояси біля Землі фіксувалися і раніше, однак чотири пояси, що зберігаються довше місяця, зафіксовані вперше. Автори підкреслюють, що подібні явища необхідно вивчати і вчитися прогнозувати: присутність людини в космосі наростає, і несподіваний радіаційний фон на раніше «чистих» орбітах здатний призвести до втрат обладнання та збитку здоров'ю екіпажів. Спостереження PROBA-V стало аргументом на користь розвитку систем моніторингу космічної погоди та перегляду розрахунків радіаційної безпеки для орбітальних апаратів.