Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна провів телефонні переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. Обговорення було ініційоване в зв'язку з інцидентом, що стався в ніч на 30 липня 2026 року, коли російська крилата ракета перетнула державний кордон і впала на території Люблінського воєводства.

Згідно з офіційними даними, опублікованими Міністерством оборони Польщі та підтвердженими прем'єр-міністром Дональдом Туском, внаслідок атаки на територію альянсу потрапила ракета типу Х-101. Об'єкт впав у полі, розташованому в прикордонній зоні, що межує з Волинською та Львівською областями України.

Дипломатична реакція та позиція Естонії

Після завершення розмови Маргус Цахкна зробив офіційну заяву в соціальній мережі X. Естонський дипломат підкреслив, що цей інцидент демонструє розширення зони ризику, пов'язаного з військовими діями в регіоні. У своєму повідомленні він зазначив, що ситуація свідчить про те, що конфлікт стосується інтересів не лише України, а й створює пряму загрозу для безпеки країн-членів НАТО та Європейського Союзу.

Цахкна назвав цей випадок важливим сигналом для західних столиць, вказавши на необхідність перегляду підходів до забезпечення безпеки на східному фланзі альянсу.

Результати розслідування та плани щодо посилення ППО

Під час переговорів Радослав Сікорський проінформував естонську сторону про хід розслідування. За даними польської прокуратури та військових експертів, уламки, знайдені на місці падіння, були ідентифіковані як частини стратегічної ракети Х-101.

Попри те, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна, ймовірно, не була цілеспрямованою ціллю удару, і закликав зберігати спокій, дипломати обох країн дійшли висновку про необхідність термінових заходів. Під час розмови було узгоджено позицію щодо питання посилення систем протиповітряної оборони.

Представники Естонії та Польщі намагаються порушити це питання на найближчому засіданні Ради НАТО. Країни планують ініціювати дискусію щодо перегляду протоколів перехоплення повітряних цілей. Зокрема, Варшава та Таллінн виступають за надання країнам НАТО, розташованим на кордоні з зоною конфлікту, права збивати неідентифіковані військові об'єкти ще до їх входу в національний повітряний простір.