---
title: "Друга партія супутників «Рассвет» не вийшла на робочу орбіту: ISW фіксує провал російського аналога Starlink"
description: "ISW і трекер N2YO фіксують: жоден із 16 супутників другої партії «Рассвет», запущеної 19 липня, не вийшов на робочу орбіту. Москва не готова до темпу розгортання аналога Starlink."
date: 2026-09-01T06:28:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/rassvet-druha-partiia-sputnykiv-proval-isw-uk
tags: [rassvet-satellites, starlink, bureau-1440, russia-ukraine, space-launch, military-communications]
publisher: "XAB.info"
---

# Друга партія супутників «Рассвет» не вийшла на робочу орбіту: ISW фіксує провал російського аналога Starlink

![Суперник зв'язку «Рассвет» на орбіті Землі — російський аналог Starlink, що не вийшов на робочу орбіту](https://xab.info/media/2026/09/01/rassvet-vtoraya-partiya-sputnikov-proval-isw/rassvet-vtoraya-partiya-sputnikov-proval-isw-1.webp)

## 🎯 Key Points

- Друга партія з 16 супутників «Рассвет» (запуск 19 липня 2026) станом на 31 серпня не досягла робочої висоти; більшість апаратів на 300–400 км, два, за даними, прямують на вхід в атмосферу.
- З першої партії (24 березня 2026) на 550 км вийшли 12 із 16 апаратів; вони дають військам до 1,5 години зв'язку двічі на добу над Україною.
- У джерелі є невідповідність цільової орбіти: 550 км проти 870 км — точний профіль другої партії не підтверджено.
- Українські удари по «Прогресу» (15 серпня) і Плесецьку (23 серпня) загрожує виробництву та запуску носіїв; для цілодобового зв'язку потрібно 200–300 супутників, проєкт залежить від імпорту і не має власних радіаційно-стійких чипів.

За даними звіту Інституту вивчення війни (ISW), на який посилається РБК-Україна, друга партія з 16 супутників російської групи «Рассвет», виведена на орбіту 19 липня 2026 року, так і не досягла запланованої робочої висоти. Супутниковий трекер N2YO фіксує, що станом на 31 серпня жоден із апаратів не піднявся на позначку 550 кілометрів, тоді як більшість супутників опинилися на висоті від 300 до 400 кілометрів. Частина апаратів уже втрачає орбіту, а принаймні два, за наявною інформацією, прямують до входу в атмосферу Землі. Для порівняння: з першої партії, запущеної 24 березня 2026 року, на потрібну висоту вийшли 12 із 16 апаратів, і до кінця серпня вони все ще утримувалися на позначці 550 км.

### Протирічливі дані

У первинних матеріалах є невідповідність у цифрах цільової орбіти. З одного боку, робоча висота, на яку супутники мають виходити і яку утримує перша партія, вказується як 550 кілометрів. З іншого боку, в тому ж описі другої партії йдеться, що 300–400 км — це «значно нижче запланованих 870 кілометрів». Обидва значення наводяться в межах одного звіту, і жодне з них не підтверджено незалежним публічним заявленням розробника. Таким чином, точний цільовий профіль орбіти для другої партії залишається незрозумілим: або в тексті допущено помилку, або для різних партій/підсистем закладалися різні висоти. До уточнення цим цифрам слід довіряти з обережністю.

### Що це означає для військ на фронті

Ключовий наслідок низького положення супутників — скорочення строку їхньої корисної роботи. Чим нижче летить апарат, тим сильніше його гальмує верхня атмосфера, тим швидше витрачаються паливо та ресурси на утримання орбіти. Водночас уже наявна група з 12 працездатних апаратів першої партії становить реальну загрозу: вона забезпечує російським військам до півтора години зв'язку з наземними терміналами двічі на добу над територією України. Навіть у такі короткі вікна зв'язок дозволяє точніше наводити дистанційно керовані безпілотники. Саме втрата доступу до Starlink 1 січня 2026 року, за оцінками аналітиків, підштовхнула Москву до прискореного розгортання власної системи «Рассвет».

### Удари по інфраструктурі запуску

Провал другої партії збігся з серією українських ударів по інфраструктурі, від якої залежить запуск апаратів. В ніч на 15 серпня були атаковані об'єкти ракетно-космічного центру «Прогрес», що випускає ракети-носії типу «Союз». 23 серпня Україна здійснила спробу удару по космодрому Плесецьк — за два дні до того, як звідти стартувала ракета «Союз-2.1б» із супутником ГЛОНАСС-К1. Саме з Плесецька Росія запускала обидві партії «Рассвет», тому удари по цьому вузлу загрожує не лише виробництву носіїв, а й самій можливості виводити нові апарати на орбіту.

### Амбітні плани та реальні обмеження

Розробник системи — аерокосмічна компанія «Бюро 1440» — заявляла про плани провести ще «десятки» запусків і додати «сотні» нових апаратів. За планом, до кінця 2026 року група мала зрости до 156 апаратів, а до 2030 року — до 292 супутників. Водночас для стабільного цілодобового зв'язку над Україною, за оцінками, потрібно від 200 до 300 працездатних супутників, і досягти цього у стислі строки Москві, ймовірно, не вдалося б. Головна причина — нестача ракет-носіїв на тлі ударів по виробничим і стартовим об'єктам. Вартість проєкту оцінюється приблизно в 6,1 мільярда доларів; за «Бюро 1440» стоять ресурси великого холдингу X Holding і, за повідомленнями, зв'язки зі спецслужбами Росії.

### Залежність від імпорту та відсутність власних чипів

Дослідники раніше вказували на критичну залежність проєкту від імпортних компонентів. У 2025 році «Бюро 1440» витратило на іноземні закупівлі майже 68 мільйонів доларів, значна частина поставок ішла з Китаю. Власних радіаційно-стійких мікросхем в Росії так і не з'явилось: оголошені тендери на їх розробку не отримали жодної заявки. Сукупність цих факторів — провал другої партії, удари по носіях і технологічна залежність — свідчить про те, що найближчим часом слід очікувати нових затримок у розгортанні групи «Рассвет».

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Російський аналог Starlink провалився. В ISW розповіли про долю супутників «Рассвет»](https://www.rbc.ua/ukr/news/rosiyskiy-analog-starlink-provalivsya-isw-1788243865.html) - Первичный источник нарратива: даты запусков (19.07, 24.03), данные N2YO по высотам, удары по «Прогрессу» и Плесецку, стоимость проекта, планы по числу аппаратов. Содержит нестыжку 550/870 км.
- [«Це не копія Starlink, а наступний етап». Росія вивела на орбіту перші супутники «Рассвет»](https://www.gazeta.ru/tech/2026/03/24/22689013.shtml) - Контекст запуска первой партии (24.03.2026) и позиция российской стороны о статусе проекта.
- [Росія вивела на орбіту перші супутники зв'язку «Рассвет» — Bloomberg назвало їх потенційним ...](https://www.business-gazeta.ru/news/697931) - Контекст запуска первой партии (24.03.2026) и позиция российской стороны о статусе проекта.
- [Росія готує запуск другої партії супутників, які називають аналогами Starlink, – ЗМІ](https://www.unian.net/war/sputniki-rassvet-rossiya-gotovit-k-zapusku-vtoruyu-partiyu-svoih-analogov-starlink-13437354.html) - Контекст подготовки и запуска второй партии спутников.

## ❓ FAQ

### Q: Скільки супутників у другій партії «Рассвет» вийшло на робочу орбіту?
**A:** За даними трекера N2YO, наведеними у звіті ISW, станом на 31 серпня 2026 року жоден із 16 апаратів другої партії не досяг запланованої робочої висоти; більшість опинилися на 300–400 км, а принаймні два прямують до входу в атмосферу.

### Q: Чим робоча висота 550 км відрізняється від згаданих 870 км?
**A:** У тексті звіту є невідповідність: робоча висота першої партії вказана як 550 км, а для другої партії 300–400 км названі «нижче запланованих 870 км». Точний цільовий профіль другої партії не підтверджено публічно, тому цим цифрам довіряють з обережністю.

### Q: Який зв'язок є у російських військ від першої партії «Рассвет»?
**A:** 12 працездатних апаратів першої партії забезпечують до півтора години зв'язку з наземними терміналами двічі на добу над територією України, чого достатньо для точнішого наведення дистанційно керованих безпілотників.

### Q: Скільки супутників потрібно для цілодобового зв'язку і чого бракує?
**A:** Оціночно потрібно від 200 до 300 працездатних супутників. Обмеження — нестача ракет-носіїв після ударів по «Прогресу» і Плесецьку, залежність від імпортних компонентів і відсутність власних радіаційно-стійких мікросхем.