Радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бескрестнов, відомий під псевдонімом «Флеш», в інтерв'ю агентству Associated Press назвав російське супутникове угруповання «Рассвет» загрозою номер один серед усіх технологічних викликів, які становить Москва. За його оцінкою, розгортання мережі дозволить операторам ПКС і сил безпілотних систем наводити «шахеди», інші дрони та дешеві ракети в режимі реального часу, оминаючи українську мережу радіоелектронної боротьби, вибудувану по всій території країни. «Вони зможуть атакувати всю країну в реальному часі й робити це дуже точно. Це буде велика катастрофа для всіх», — попередив Бескрестнов. Повне покриття орбітальним зв'язком над Україною, за його розрахунками, може бути досягнуте орієнтовно за шість місяців.
Від тестового режиму до серійного угруповання
Хронологія створення «Рассвета» простежується досить чітко. Перші 16 серійних супутників Росія вивела на орбіту в березні 2026 року. Наприкінці травня Бескрестнов повідомляв, що апарати функціонують у тестовому режимі й ознак їхнього військового застосування на той момент не фіксувалося. Другий серійний запуск відбувся 19 липня: за даними незалежних орбітальних баз, на орбіту було виведено ще 16 апаратів. Таким чином, на поточний момент в угрупованні налічується 32 супутники. При цьому, за оцінкою того ж Бескрестнова, для стабільного безперервного зв'язку потрібно щонайменше 200–250 апаратів, а для обіцяного Москвою цілодобового покриття — понад 250. До цільового показника, отже, залишається значний розрив.
Що дає «Рассвет» і чому він небезпечніший за Starlink-аналоги
Ключова відмінність російської системи від комерційних супутникових сервісів полягає в інтеграції з бойовими завданнями. На початку жовтня компанія «Бюро 1440», що є головним розробником, продемонструвала три термінали для «Рассвета», які, за твердженням українських експертів, можуть використовуватися для керування безпілотниками над територією України. Поки супутники пролітають над країною, вони забезпечують тимчасовий зв'язок тривалістю 30–40 хвилин. Цього достатньо для коротких епізодів наведення, але не для безперервного контролю. Саме перехід до щільного угруповання, що забезпечує перекриваюче покриття, перетворить «Рассвет» на інструмент масованих ударів, для яких українська РЕБ-мережа, побудована на принципі локального глушіння, виявиться неефективною.
Українські контрзаходи та проблема захисту від системи, що ще не працює на повну
Київ готує пакет заходів у відповідь, включно з санкційними інструментами проти учасників проєкту. Проте, як визнає сам Бескрестнов, завдання ускладнюється тим, що захищатися доводиться від системи, яка ще не функціонує в повному обсязі. Російські інженери, за його словами, вже тестували засоби глушіння на робочому Starlink, що свідчить про наявність у Москви технологічної бази для протидії супутниковому зв'язку. «Коли Росія почне використовувати її для ударів по нашій інфраструктурі, ми вже маємо розробити засоби захисту, виготовити їх у великій кількості та розгортати», — наголосив радник президента. , зроблених на полігонах в Україні, видно установки РЕБ, вибудувані в ряди на тлі полів соняшнику, — саме така інфраструктура, за оцінками експертів, першою опиниться під загрозою при переході «Рассвета» в бойовий режим.
Цивільне «крило» проєкту та диверсифікація завдань
Паралельно з військовим треком Росія просуває цивільне застосування «Рассвета». «Бюро 1440» спільно з «Російськими залізницями» готує підключення супутникового зв'язку в 135 швидкісних поїздах «Сапсан» і «Ластівка». Ще один спільний проєкт із оператором «МегаФон» об'єднує супутниковий термінал із переносною базовою станцією, що дозволяє створювати мобільні вузли зв'язку у віддалених районах. Диверсифікація завдань, з одного боку, знижує пряме військове навантаження на проєкт і ускладнює санкційний тиск на нього, з іншого — прискорює відпрацювання технологій, які в перспективі можуть бути перенаправлені на бойові завдання.
Контекст: чому питання супутникового зв'язку стало центральним
Війна в Україні продемонструвала, що керування безпілотниками на великих відстанях критично залежить від стійкого каналу зв'язку. Залежність від комерційного Starlink, яку Україна та її партнери використовували впродовж кількох років, стала вразливістю, яку Москва послідовно намагається нівелювати. «Рассвет» — це, по суті, спроба створити суверенний аналог, що не підпорядковується західним юрисдикціям і не залежить від рішень приватних компаній. Якщо угруповання досягне заявлених 250+ апаратів, баланс у повітряному та ракетному протистоянні може зміститися на користь сторони, яка володіє безперервним супутниковим каналом керування. Для України та Європи, як підкреслює Бескрестнов, це означає необхідність перегляду всієї доктрини протиповітряної та протиракетної оборони з урахуванням сценарію масованих ударів, координованих у реальному часі з орбіти.
