Нічний удар по Києву, внаслідок якого були знищені житлові будинки та інфраструктура, викликав резонанс на міжнародному рівні. В ніч на 2 липня Росія випустила по українській столиці безпрецедентну кількість боєприпасів — 570 одиниць, включаючи 74 ракети та 496 дронів. Наслідки атаки стали очевидними наступного дня: у Дарницькому районі обвалився під'їзд житлового будинку, а вулиці міста перетворилися на поле бою, вкрите уламками та воронками.

Лідери Європейського Союзу, Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та Європарламенту, а також голови МЗС низки країн відгукнулися на інцидент. Основний посыл західних партнерів був однозначним: слів засудження недостатньо, потрібне негайне посилення тиску на Москву.

Санкції як відповідь на ескалацію

Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас зайняла жорстку позицію. Вона підкреслила, що дипломатичні ноти не здатні зупинити атаки на цивільні об'єкти. За словами Каллас, Брюссель готує нові пакети санкцій, спрямовані проти суб'єктів, що підтримують російський військово-промисловий комплекс. "Чим частіше Москва нападає на цивільне населення, тим більше санкцій потрібно вводити", — заявила вона.

Цю думку підтримала й європейський комісар із сусідства та розширення Марта Кос. Вона зазначила, що Росія намагається знищити Україну як націю та позбавити її європейського майбутнього. На думку Кос, завдання Європи — зробити ці плани провальними, забезпечуючи Україні засоби для захисту.

Солидарність та заклики до правосуддя

Голова Європарламенту Роберта Мецола висловила співчуття всім, хто втратив близьких або був змушений провести ніч у бомбосховищах. У свою чергу, голова ПАРЄ Петра Байр підкреслила, що Україна діє виключно в рамках самооборони, тоді як Росія сіє терор серед мирних жителів.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе акцентував увагу на необхідності правосуддя. Він заявив, що відповідальність за воєнні злочини не може залишатися лише на рівні обіцянок. Рада Європи наміряється перетворити це зобов'язання на конкретні дії, щоб винні не залишилися безкарними.

Позиція країн-партнерів

Міністри закордонних справ країн Європи єдиноголосо підтримали курс на посилення тиску на Кремль. Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що Росію необхідно примусити до миру через максимальний тиск. Естонський міністр Маргус Цахакна додав, що імперські амбіції Москви не зникли, і Україні необхідні військові засоби для захисту свого народу.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Вальтонен зазначила, що дії Росії демонструють зневагу до людського життя. Норвезький колега Еспен Барт Ейде висловив співчуття жертвам, засудивши атаку на цивільні об'єкти.

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні назвав насильство неприйнятним і закликав Росію припинити атаки. Австрійський міністр Беате Майнль-Райзингер нагадала, що безпека України нерозривно пов'язана з безпекою Європи. Вона також зазначила, що відступ Путіна можливий лише тоді, коли війна стане для нього економічно невигідною.

Президент Молдови Мая Санду заявила про тверду підтримку України, закликавши світову спільноту посилити тиск на Росію. Усі ці заяви стали прямою відповіддю на руйнування, подібні до тих, що спостерігаються у київських районах після нічних обстрілів, коли руїни житлових будівель та випалена земля нагадують про ціну, яку платить мирне населення за війну.