В умовах триваючого конфлікту на Україні Росія суттєво змінила тактику повітряних атак, роблячи ставку на використання реактивних безпілотних літальних апаратів (БПЛА). За словами керівника управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, під час деяких атак реактивні дрони становлять до двох третин від загальної кількості застосовуваних БПЛА. Це стало прямою відповіддю на розвиток Україною власних систем перехоплення.
Зростання кількості реактивних дронів
Згідно з даними Ігната, у липні 2026 року Росія застосувала у п'ять разів більше реактивних БПЛА, ніж у червні. Наприклад, під час нічної атаки 14 серпня було запущено 108 дронів, з яких понад 30 були реактивними. Таке зростання кількості реактивних БПЛА пояснюється їхньою високою швидкістю та складністю перехоплення. Реактивні дрони здатні розвивати швидкість до 600 км/год, що робить їх значно небезпечнішими для українських систем ППО.
Технологічні особливості реактивних дронів
Реактивні дрони типу "Шахед" відрізняються від своїх попередників не лише швидкістю, але й способом запуску. Для розгону перед увімкненням двигуна використовуються довгі рейки, встановлені на російських авіабазі. Це дозволяє дронам досягати високої швидкості ще на етапі зльоту, що ускладнює їхнє виявлення та перехоплення. Крім того, Росія активно розширює інфраструктуру для підтримки запуску таких дронів, що свідчить про довгострокові плани щодо їхнього масового застосування.
Відповідь України: розробка нових систем перехоплення
У відповідь на посилення російських атак українська компанія SkyFall розробила новий швидкісний дрон-перехоплювач P1-SUN Jetkiller. Цей апарат здатний ефективно знищувати реактивні дрони, використовуючи власну високу швидкість та точність наведення. Розробка P1-SUN Jetkiller стала прямою відповіддю на активне використання Росією реактивних БПЛА та демонструє прагнення України адаптуватися до нових викликів на полі бою.
Суперечливі дані
Попри чіткі заяви Юрія Ігната про зростання кількості реактивних дронів, існують розбіжності в інтерпретації цих даних. Деякі джерела вказують, що не всі атаки супроводжуються використанням реактивних БПЛА в такому обсязі. Наприклад, у деяких випадках частка реактивних дронів може бути значно нижчою за заявлені дві третини. Це створює невизначеність у оцінці реальної загрози та вимагає подальшого аналізу даних.
Вплив на цивільну інфраструктуру
Використання реактивних дронів вже призвело до серйозних наслідків для цивільної інфраструктури України. Так, 28 липня 2026 року реактивний дрон типу "Шахед" влучив у житловий п'ятиповерхівку в Харкові, викликавши пожежу. Такі інциденти підкреслюють необхідність посилення систем захисту та розробки нових методів протидії реактивним БПЛА.
Отже, Росія продовжує нарощувати виробництво та застосування реактивних дронів, що створює серйозні виклики для України. Однак українські розробники не залишаються осторонь, активно створюючи нові системи перехоплення, здатні протистояти цій загрозі. Майбутні події покажуть, наскільки ефективно вдасться збалансувати ці зусилля.
