---
title: "Реактивні «Шахеди» як головний виклик для малої ППО України: що змінюється в небі і чому перестроювання захисту не потрібне"
description: "Експерт Фонду Сергія Притули Кирило Люков пояснив, чому реактивні БПЛА «Герань» стали головним викликом для малої ППО України і які засоби протидії залишаються дійовими."
date: 2026-09-04T08:14:01.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/reaktyvni-shahedy-vykov-dlya-maloi-ppo-ukrainy
tags: [ukraine-war, drones, air-defense, geran-drones, jet-uav, shahed]
publisher: "XAB.info"
---

# Реактивні «Шахеди» як головний виклик для малої ППО України: що змінюється в небі і чому перестроювання захисту не потрібне

![Схема реактивного дрона-камікадзе нового типу на тлі зруйнованої будівлі та вибуху — загроза для малої ППО України](https://xab.info/media/2026/09/04/reaktivnye-shahedy-vyzov-dlya-maloj-pvo-ukrainy/reaktivnye-shahedy-vyzov-dlya-maloj-pvo-ukrainy-1.webp)

## 🎯 Key Points

- Ефективність «Герань-2» із ДВЗ впала до 10–20% після побудови малої ППО, що підштовхнуло РФ до реактивних БПЛА
- Реактивні «Герань-3» і «Герань-4» розвивають 300–600 км/год, скорочуючи час на реакцію ППО
- Частина компонентів, зокрема турбореагентні двигуни Telefly, має китайське походження
- Дійовими залишаються ПЗРК, автоматизовані турелі та зенітні установки; пошук реактивних перехоплювачів триває
- Повне перестроювання системи ППО не потрібне — пріоритет у недорогих ракет-перехоплювачів малого радіусу

Ефективна система малої протиповітряної оборони, побудована Силами оборони України, помітно знизила бойову цінність класичних «Герань-2» з двигуном внутрішнього згорання: за оцінкою експертів, їхня ефективність впала до 10–20%. Саме цей результат став для противника стимулом масштабувати пуски реактивних безпілотних літальних апаратів. Про це в ексклюзивній колонці для РБК-Україна розповів керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирило Люков, пояснивши, чому реактивні дрони стали серйозним викликом для української ППО і як можуть змінитися атаки в майбутньому.

### Швидкість як ключова зміна

Росія, за словами експерта, почала переобладнувати пускові майданчики під запуск «Герань-3» і «Герань-4», дронів-ракет «Герань-5» і «Бандеролей», а також створювати нові майданчики безпосередньо біля державного кордону України. Ключовою зміною для Сил оборони стала швидкість: якщо попередні версії «Шахедів» були відносно повільними цілями, то нові реактивні дрони розвивають швидкість від 300 до 600 км/год. Першою реактивною модифікацією, яку почали фіксувати в повітряному просторі України, стала «Герань-3» на базі планера «Герань-2» з турбореагентним двигуном тягою 80 кгс, здатна розганятися до 370 км/год. Згодом вона стала перехідною платформою до масового появи «Герань-4» із збільшеним планером і двигуном тягою 160 кгс, що працює на швидкостях 400–600 км/год.

### Іноземні компоненти в російській збірці

Зростання швидкості дозволило противнику нарощувати застосування реактивних «Шахедів», доки Україна адаптує засоби протидії. Росія користується тим, що ефективність цих дронів залишається досить високою: противник збільшує кількість виробів і пусків, водночас намагаючись максимально локалізувати їхнє виробництво. При цьому частина компонентів залишається іноземною — зокрема, йдеться про турбореагентні двигуни китайського виробництва компанії Telefly.

### Чому реактивні дрони складніше збити

Головна проблема — швидкість повітряної цілі, яка суттєво скорочує час на реакцію і створює додаткові труднощі для ураження. «Класичні» дрони-перехоплювачі втрачають ефективність через обмеження пікової швидкості і часу перебування в повітрі, а зенітно-ракетні комплекси залишаються дефіцитним засобом насамперед через нестачу ракет-перехоплювачів і їхню вартість. Водночас реактивні БПЛА вже вдається уражати: є успішні випадки застосування дронів-перехоплювачів, хоча мультироторними перехоплювачами такі цілі уражають скоріше в порядку винятку. Один із робочих способів — перехоплення на віражах і поворотах, коли «Герань-4» втрачає швидкість.

### Дійові засоби та пошук перехоплювачів

Одним із дійових засобів залишаються переносні зенітно-ракетні комплекси, ефективність яких залежить від відстані та висоти польоту цілі, а також підготовки екіпажів і бойового досвіду; їх доводиться модернізувати та дооснажати тепловізійними прицілами і допоміжними системами. Мобільні вогневі групи з кулеметною зброєю досі обмежені прицільною дальністю і швидкістю реагування на швидкішу ціль, а для об'єктового захисту робочим варіантом залишаються автоматизовані турелі з кулеметною зброєю та зенітні установки з розривними снарядами, прицільна дальність яких може сягати 2,5 км. Паралельно триває пошук реактивних перехоплювачів: серійного рішення поки немає через складність масштабування реактивних двигунів і вартість готового виробу, тому одним із напрямків стає автоматизація всього процесу — від запуску і виходу в район цілі до автозахвату та автоматичної детонації.

### Повне перестроювання ППО не потрібне

В перспективі пріоритетом залишаються відносно недорогі ракети-перехоплювачі малого радіусу дії, здатні працювати по широкому спектру повітряних цілей — від «Герань-4» до «Бандеролей» і навіть крилатих ракет. При цьому поява реактивних дронів не означає, що Україні потрібно повністю перестроювати систему протиповітряної оборони: вона й надалі залишається комплексом сил і засобів в рамках малої ППО і бойових порядків вздовж лінії фронту. Система виявлення вже досить ефективно працює з новими загрозами, а головне питання зараз — засоби ураження та перестроювання бойових порядків і розрахунків із різними типами озброєння під потенційні цілі противника. Нарощування радарного поля та інших сенсорів виявлення залишається постійним завданням, оскільки навіть найкращий засіб протидії не здатний закрити небо без точного і своєчасного виявлення цілі.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Чому РФ тероризує Україну реактивними «Шахедами» і чого чекати в майбутньому](https://www.rbc.ua/ukr/news/chomu-rf-terorizue-ukrayinu-reaktivnimi-shahedami-1788437684.html) - Единственный источник — экспертная колонка К. Люкова (Фонд С. Притулы). Факты о модификациях «Герань-3/4/5», «Бандеролей», скоростях 300–600 км/ч, тяге 80/160 кгс и китайских двигателях Telefly приведены как экспертные оценки; независимого подтверждения в предоставленных источниках нет.

## ❓ FAQ

### Q: Чому реактивні дрони складніше збити, ніж попередні «Шахеди»?
**A:** Через високу швидкість (300–600 км/год) суттєво скорочується час на реакцію: класичні дрони-перехоплювачі втрачають ефективність через обмеження пікової швидкості і часу в повітрі, а ЗРК дефіцитні через нестачу та вартість ракет-перехоплювачів.

### Q: Які засоби протидії залишаються дійовими?
**A:** За оцінкою експерта, це переносні ЗРК (із дооснаженням тепловізійними прицілами), автоматизовані турелі з кулеметною зброєю для об'єктового захисту, зенітні установки з розривними снарядами (до 2,5 км) та перехоплення на віражах, коли ціль втрачає швидкість.

### Q: Чи потрібно Україні повністю перестроювати систему ППО?
**A:** Ні. Експерт стверджує, що система залишається комплексом малої ППО і бойових порядків вздовж фронту; пріоритет — недорогі ракети-перехоплювачі малого радіусу та нарощування радарного поля виявлення.