Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов заявив, що Росія перейшла до промислового масштабу застосування реактивних ударних дронів по українській території. За його оцінкою, у липні 2026 року Україну атакували близько 1500 таких апаратів, а у серпні — вже понад 2500. «Реактивні „Шахеда“ запускаються по Україні практично прямо з заводу», — підкреслив він, вказуючи на те, що між виробництвом і бойовим застосуванням у противника практично не залишається часового інтервалу.

Промисловий масштаб атак

За словами Бескрестнова, динаміка застосування реактивних дронів демонструє стійке зростання: якщо місяць тому обсяги атак становили близько півтора тисячі апаратів, то до кінця серпня показник перевищив дві з половиною тисячі. Радник трактує цю цифру як доказ того, що противник вивів виробництво і запуск на конвеєрний рівень, коли дрони не накопичуються на складах, а негайно йдуть у бій після завершення збірки.

Запуск «з конвеєра»

Ключовий тезис заяви — мінімізація логістичного вікна між заводом і ціллю. За оцінкою Бескрестнова, саме така модель дозволяє Росії утримувати високий темп ударів навіть за обмеженого запасу готової техніки: кожен вироблений апарат практично одразу стає бойовим. Це, за його словами, змінює характер атак і вимагає від системи протиповітряної оборони працювати в режимі безперервного, а не епізодичного перехоплення.

Стратегія хвильових ударів по Києву

На момент заяви, за даними видання, вже четвертий день поспіль Росія безперервно атакувала Київ і Київську область реактивними дронами. Керівник ЦПД Андрій Коваленко пояснив тактику противника тим, що запуски ведуться дрібними хвилями, а не єдиним масованим ударом. За його словами, у противника немає ресурсу для одночасного застосування великої кількості дронів, тому мета хвильових атак — паралізувати роботу столиці, виснажувати засоби ППО і чинити психологічний тиск на населення.

Суперечливі дані

У заявах українських офіційних осіб простежується різниця в акцентах. З одного боку, Бескрестнов говорить про тисячі апаратів, що йдуть в атаку «практично з заводу», що вказує на масштабне промислове виробництво. З іншого боку, Коваленко характеризує запуски як «дрібна кількість» дронів, що подаються хвилями саме через нестачу у противника ресурсу для масованого застосування. Обидві версії збігаються в тому, що атаки мають безперервний характер, проте розходяться в оцінці реального обсягу техніки: одне джерело підкреслює промисловий масштаб, інше — обмеженість і хвильову природу ударів. Незалежна верифікація точних цифр виробництва і запуску на даний момент відсутня.

Як Україна наміряється відповідати

У публічних коментарях українська сторона пов'язує протидію з необхідністю масштабування власних засобів перехоплення і виробництва. За повідомленнями, акцент робиться на нарощуванні можливостей по збитті реактивних дронів і адаптації ППО під безперервний характер атак, щоб знизити ефект виснаження, на який розраховує противник.