Регулярні ворожі обстріли продовжують завдавати шкоди інфраструктурі України, знищуючи та пошкоджуючи житлові будинки в Києві та інших містах. В умовах триваючої війни критично важливим стає не лише фізичне відновлення будівель, але й точний облік завданої шкоди. Саме від достовірності даних залежить можливість громадян отримати державну компенсацію.

У Верховній Раді роз'яснили механізми роботи системи обліку руйнувань, спростувавши чутки про те, що в Києві нібито відсутній єдиний перелік постраждалих об'єктів. Голова комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Єлена Шуляк підтвердила: в країні діє єдиний верифікований державний інструмент — Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).

Як працює система обліку руйнувань

Згідно з інформацією, озвученою Шуляк, процес фіксації шкоди має чітку регламентацію. Громадяни не можуть самостійно вносити дані про руйнування до державного реєстру. Натомість процедура виглядає наступним чином:

  • Власники житла подають інформаційні повідомлення та заяви через цифровий портал «Дія».
  • Протягом 30 днів спеціальні комісії при органах місцевого самоврядування зобов'язані перевірити об'єкт.
  • Комісії оглядають будинок та документально підтверджують факт руйнування або знищення.
  • Тільки після верифікації дані вносяться до РПЗМ.

Саме цей реєстр став фундаментом для запуску програми компенсацій «єВідновлення». Без реєстрації об'єкта в РПЗМ робота програми неможлива. Шуляк підкреслила, що дискусії про створення нових реєстрів безглузді, оскільки державний інструмент вже створено і функціонує.

Проблема якості даних

Ключова проблема на сьогодні полягає не в відсутності системи обліку, а в тому, наскільки повно та якісно місцеві влади наповнюють уже існуючий реєстр. За словами депутата, Київ, як і інші регіони, має вносити в систему адреси пошкоджених будинків, інформацію про характер руйнувань та технічний стан об'єктів.

За станом на середину липня в РПЗМ зафіксовано понад 400 тисяч заяв на компенсацію від українців, чиє житло було пошкоджено або зруйновано. Шуляк зазначила, що профільне міністерство використовує інформацію з реєстру для планування відновлювальних робіт та розподілу коштів.

Політик також закликала місцеву владу до більшої відкритості. Вона констатувала, що ніхто не заважає органам місцевого самоврядування оприлюднювати внесені дані та інформувати мешканців про реальну кількість та стан пошкоджених будинків. Це дозволило б вести суспільну дискусію на основі перевірених цифр, а не припущень про відсутність інформації.

Від достовірності внесених даних напряму залежить здатність держави оцінити масштаб руйнувань та ефективно реалізувати програму відновлення. Раніше повідомлялося, що українці зможуть фіксувати пошкоджене майно за спрощеною процедурою, що має прискорити процес отримання виплат.