Ситуація в Криму, який ще рік тому вважався для Росії «глибоким тилом», кардинально змінилася. Сьогодні півострів перетворився на зону, де дефіцит палива, збої в роботі банківських карток та багатокілометрові черги на трасах стали нормою. У небі над регіоном все частіше з'являються українські безпілотники, а логістичні ланцюжки дають збої. Про те, наскільки стійка російська влада в регіоні та які настрої панують серед населення, в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Від тилу до прифронтової зони

Чубаров зазначає, що трансформація статусу Криму почалася ще в серпні 2022 року. Саме тоді почалися точкові удари по військових об'єктах, першим із яких став аеродром Новофедорівка під Саками. З того часу півострів перестав бути безпечною зоною. Подальші підриви Кримського мосту (їх було три) суттєво обмежили його пропускну здатність, не дозволяючи інфраструктурі виконувати функції, закладені при проектуванні.

За даними експертів, у Криму розміщено понад 225–230 військових об'єктів. З моменту їх підрахунку кількість позицій не зменшилася. Регіон повністю милітаризований: звідти здійснюються ракетні удари та запуски дронів проти материкової України. Це робить Крим пріоритетною ціллю для Збройних Сил України (ЗСУ).

Логістичний колапс та дефіцит палива

Ситуація з паливом, що викликає паніку серед населення, стала прямим наслідком активних дій українських силовиків. Ключовим фактором стало обмеження можливостей перевезення пального автотранспортом. Суходіл — дорога, що з'єднує Ростов-на-Дону з Кримом через окуповані території (Маріуполь, Мелітополь), яку російська влада називає трасою «Новоросія», — тепер перебуває під вогневим контролем ЗСУ на певних ділянках.

Це призвело до того, що поставки пального в Крим та прилеглі райони Херсонської та Запорізької областей стали вкрай ускладненими. Єдиним залишковим каналом для доставки військ та продовольства залишається пошкоджений Кримський міст, який, попри три підриви, продовжує функціонувати в обмеженому режимі.

Настрої населення: від проклять до надії

Криза в сфері логістики та постачання безпосередньо впливає на життя звичайних людей. Рефат Чубаров, який регулярно спілкується з жителями півострова, зазначає різнорідну реакцію населення. Частина людей висловлює незадоволення і проклинає Україну, однак значна частина готова терпіти труднощі.

Головним мотивом для сотень тисяч людей — кримських татар, етнічних українців та представників інших національностей — залишається вірність українській державі. Як зазначає Чубаров, багато хто готовий змиритися з позбавленнями, якщо це наближає звільнення Криму. Настрої жителів підбадьорюють повідомлення експертів про те, що повний контроль суші може змусити російське командування задуматися про евакуацію з півострова.

Чубаров закликає говорити з людьми в Криму чесно: ЗСУ роблять усе можливе, щоб поставити півострів у повну блокаду, позбавивши російську армію можливості постачання та маневру.