Міністерство оборони України готує масштабні зміни в системі комплектування армії. У липні 2026 року запланований запуск другого етапу реформи Сил оборони, який має кардинально змінити взаємодію держави з військовозобов'язаними громадянами. Якщо перший етап, розпочатий у середині червня, був зосереджений на фінансових питаннях та контрактах, то липневий етап націлений на структурну перебудову роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Від бюрократії до сервісу: нові правила гри

Головна мета запланованих змін — відійти від хаотичних адміністративних дій до чітких сервісних алгоритмів. Згідно зі заявами джерел у оборонному секторі, ключовим завданням є підвищення прозорості обліку та зниження тиску на громадян. Реформа передбачає трансформацію ТЦК з чисто адміністративних органів у центри сервісного обслуговування.

У рамках нового етапу планується розмежування функцій: процеси, пов'язані з оформленням відстрок, бронюванням працівників критичної інфраструктури та актуалізацією даних, переводяться в автоматизований онлайн-формат. Це має мінімізувати необхідність особистого відвідування адміністративних будівель та скоротити кількість контактів з чиновниками, що, на думку аналітиків, стане потужним фактором зниження корупційних ризиків.

Технологічний прорив: інтеграція «Резерв+» та «Оберіг»

Технічним ядром реформи стане розвиток цифрової екосистеми. Функціонал державного застосунку «Резерв+» буде суттєво розширено. Впроваджується алгоритм автоматичної верифікації даних через пряму інтеграцію реєстру «Оберіг» з базами даних Міністерства юстиції та Міністерства освіти. Це дозволить системі самостійно перевіряти статуси та дані громадян, виключаючи необхідність надання паперових довідок.

Окрему увагу приділяється реформі системи медичного огляду. Впроваджується крізьскрізьний аудит діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК). Комплексна цифровізація має підвищити об'єктивність висновків та посилити контроль центрального апарату Міноборони за регіональними комісіями, виключаючи суб'єктивний фактор при визначенні категорії придатності.

Правові рамки та робота з порушниками

Важливо зазначити, що впровадження електронних систем не звільняє громадян від конституційного обов'язку захищати державу. Усі процесуальні дії здійснюватимуться суворо в рамках Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та режиму воєнного стану. Реформа чітко розмежовує функції призову за мобілізацією та добровільного рекрутингу, який переорієнтується на прямі контракти з частинами.

Окремий вектор реформи спрямований на роботу з особами, що перебувають у офіційному розшуку або порушили правила військового обліку. Регламент передбачає формалізацію дій для виключення правової невизначеності. Зокрема, збережено суворі вимоги для юнаків, які досягають 17 років у 2026 році: вони зобов'язані завершити процедуру верифікації даних до 31 липня 2026 року.

Результати першого етапу: гроші та контракти

Перед запуском другої фази варто поглянути на підсумки першого етапу, що стартував у середині червня. Він торкнувся фінансово-економічного блоку, включивши до себе перегляд грошового забезпечення та введення нових типів контрактів. Для піхотних посад та операторів БПЛА були передбачені гарантовані строки подальшої відстрочки. Також було врегульовано правовий статус військовослужбовців, які самостійно залишили частини до 12 червня, але готові повернутися на службу до вересня.

Концептуальні основи липневих змін та технічний інструментарій будуть офіційно презентовані керівництвом Міноборони найближчим часом. Експерти сходяться на думці, що перенесення документообігу в цифрову площину — це необхідний крок для створення передбачуваних та прозорих умов комплектування армії в сучасних реаліях.