На російсько-грузинському кордоні зафіксовано один із найбільших за всю історію конфлікту потоків людей і автомобілів. За даними, на які посилається видання Politico і які підтверджують грузинські та російські ЗМІ, лише за минулий тиждень контрольний пункт пропуску «Верхній Ларс» перетнули понад 113 тисяч громадян Росії. Такий наплив збігся за часом із гучними обговореннями можливого нового призову, що, за оцінками спостерігачів, стало головною причиною масового виїзду.

Рекордний потік на «Верхньому Ларсі»

Грузія залишається однією з небагатьох сусідніх країн, куди громадяни Росії можуть в'їхати без візи, що перетворює цей маршрут на основний «коридор» для тих, хто хоче залишити країну. На тлі різкого зростання пасажиропотоку рух через «Верхній Ларс» для всього транспорту вже призупинявся, а на підході до пункту пропуску знову утворювалися багатокілометрові затори. Ситуацію на кордоні в останні дні відстежують як російські, так і грузинські ЗМІ, фіксуючи черги з легкових і вантажних автомобілів.

Позиція Москви: масової мобілізації не планується

У Кремлі та в російському дипломатичному корпусі публічно спростовують саму основу чуток. Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив журналістам, що «поки що нам не потрібна масова мобілізація; наскільки мені відомо, вона не планується і не очікується». Прессекретар уряду РФ Дмитро Пєсков, у свою чергу, стверджує, що будь-які розмови про мобілізацію «підкидають українські влади», тобто являють собою елемент інформаційного тиску.

Київ попереджає про нову хвилю

Натомість українська сторона наполягає на протилежному. 25 серпня постійний представник України при ООН Андрій Мельник закликав росіян залишити країну, попередивши про нову хвилю примусової мобілізації після так званих виборів до Державної думи. За його словами, Володимир Путін, на його оцінку, планує мобілізувати до 500 тисяч осіб і направити їх на війну в Україну. Ще більш різкі заяви пролунали 27 серпня: за даними української розвідки, глава Кремля нібито погодив мобілізацію та «контрактування» ув'язнених жінок із в'язниць і таборів за одинадцятьма статтями Кримінального кодексу. Кремль, за тими самими відомостями, розраховує залучити до армії 300 тисяч осіб цього року і ще стільки ж — у 2027-му.

Протирічливі дані

Тут версії сторін прямо розходяться. З одного боку, офіційні російські заяви (Небензя, Пєсков) категорично заперечують підготовку масової мобілізації й звинувачують Київ у «підкиданні» теми. З іншого боку, українські дипломатичні та розвідувальні джерела стверджують про погодження мобілізації, включно з залученням ув'язнених, і називають конкретні цифри — до 500 тисяч осіб. Незалежну верифікацію цих розвідувальних оцінок на даний момент провести неможливо, а реальний масштаб можливих призових заходів залишається непідтвердженим жодною зі сторін документально. Саме тому масовий виїзд росіян на кордоні поки можна трактувати як реакцію на чутки та інформаційний фон, а не як доказ уже розпочатого процесу.

Контекст: аналогія з осінню 2022 року

Подібну картину Грузія вже спостерігала восени 2022 року: після оголошення часткової мобілізації та призову 300 тисяч осіб країна прийняла понад 100 тисяч росіян за один лише тиждень. Поточний показник у 113 тисяч за тиждень на «Верхньому Ларсі» є порівнянним із тим історичним піком, що посилює тривожні сигнали. Таким чином, навіть за відсутності офіційного підтвердження мобілізації з боку Москви сам факт рекордного пасажиропотоку на кордоні свідчить про те, що значна частина населення сприймає чутки про новий призов як реальну загрозу.