Енергетичний ландшафт Росії зазнає радикальних змін. Після серії потужних ударів по ключових об'єктах паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) російська економіка зіткнулася з безпрецедентним дефіцитом паливно-мастильних матеріалів. У відповідь на падіння власного виробництва Москва змушена збільшувати імпорт, і лідером постачань стала Республіка Білорусь.
Липневий рекорд: залежність від сусіда
За даними аналітичних агентств, у липні поставки бензину та дизельного палива з Білорусі до Росії досягли історичного максимуму. Це стало прямим наслідком дефіциту, що виник на тлі позапланових зупинок російських нафтопереробних заводів (НПЗ). Масові простої були викликані пошкодженнями, отриманими внаслідок атак українських дронів, які тривали кілька місяців.
Статистика за липень демонструє масштаб проблеми. Залізничні поставки бензину з Білорусі зросли на 13% порівняно з червнем, досягнувши 212 тисяч тонн. Ситуація з дизельним паливом ще більш драматична: його імпорт за той самий період подвоївся, склавши 162 тисячі тонн.
Якщо розглядати більш тривалу перспективу, то за перші сім місяців 2026 року обсяги поставок бензину з Білорусі до Росії зросли у 25 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши майже 665 тисяч тонн. Імпорт дизельного палива зріс майже у сім разів — до 418 тисяч тонн.
Криза виробництва та експортні обмеження
На початку липня виробничі потужності Росії працювали з критичним відставанням. Випуск бензину скоротився приблизно до 65% від середнього сезонного споживання, а виробництво дизельного палива впало практично до рівня внутрішнього попиту. На тлі цього дефіциту та зростання цін російський уряд був змушений ввести заборону на експорт дизельного палива, залишивши винятки лише для раніше укладених контрактів та міждержавних угод. Раніше аналогічні обмеження вже діяли стосовно бензину та авіапалива.
Цікаво, що імпорт авіаційного палива з Білорусі у липні, навпаки, скоротився з 16 тисяч тонн у червні до близько 13,1 тисячі тонн, що може свідчити про специфіку логістики або наявність інших каналів постачання для авіації.
Диверсифікація поставок та удари СБУ
Розуміючи ризики залежності від одного партнера, Росія почала диверсифікувати джерела імпорту. Окрім Білорусі, поставки бензину тепер здійснюються з Індії, Казахстану та Марокко.
Корені поточної ситуації лежать у масштабній операції Служби безпеки України (СБУ). У рамках 40-денної кампанії, що проходила з 27 липня по 2 серпня, було завдано ударів по військовій та паливно-енергетичній інфраструктурі РФ. Серед уражених об'єктів — нафтопереробні заводи в Пермі, Волгограді та Уфі, а також військовий аеродром Ханська, радіолокаційні станції, склади боєприпасів та інфраструктура порту Тамань.
Атаки продовжилися і після завершення основної фази операції. Так, у ніч на 4 серпня українські дрони атакували Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області. Ці події наочно демонструють, як точкові удари по критичній інфраструктурі здатні перевернути логістичні ланцюжки цілого держави.
