Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати телефонного опитування, проведеного з 8 по 16 жовтня 2026 року, які фіксують помітне зростання рівня довіри українців до президента Володимира Зеленського на тлі тиску з боку США та так званої «дизельної угоди». У перші два дні збору даних, 8–9 жовтня, президенту довіряли 43% респондентів, тоді як 52% висловлювали недовіру. У подальший період, 10–16 жовтня, показники змістилися: довіра склала 57%, недовіра — 39%. Соціологи пов'язують цю динаміку з ефектом «згуртування навколо прапора» — стійким соціологічним феноменом, за якого зовнішній тиск посилює підтримку національного лідера.
Методологія та два періоди збору даних
Опитування проводилося телефоном у всіх регіонах, підконтрольних українській владі, серед 1031 дорослого респондента. Загальна похибка вибірки — не більше 4%. Водночас два періоди збору даних охоплювали різну кількість учасників: 8–9 жовтня — 274 особи (похибка 7,7%), 10–16 жовтня — 757 осіб (похибка 4,6%). У КМІС зазначають, що в минулих опитуваннях довіра до президента в перші дні збору також була дещо нижчою, ніж у наступні, проте раніше відмінності між періодами були значно меншими. Жителі територій, тимчасово не контрольованих українською владою, а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, в опитуванні не брали участі. Серед респондентів є переселенці з окупованих територій. У питанні респондентам зачитували чотири варіанти відповіді — від «зовсім не довіряю» до «повністю довіряю» — без зазначення, що йдеться про президента.
«Згуртування навколо прапора»: соціологічне пояснення динаміки
Автори дослідження дотримуються висновку, що, найімовірніше, зафіксований стрибок довіри зумовлений ефектом «згуртування навколо прапора» після тиску з боку США. Цей механізм передбачає, що за умов зовнішнього тиску громадяни схильні зміцнювати підтримку свого лідера. КМІС наголошує, що методичний фактор — різниця в розмірах вибірок двох періодів — частково пояснює різницю, проте історично такі міжперіодні коливання були суттєво менш вираженими, що дозволяє інтерпретувати поточну динаміку як реакцію на конкретні політичні події, а не як артефакт методики.
Загальний баланс довіри та структура відповідей
За сукупними підсумками опитування президенту довіряють 54% українців, не довіряють — 41%. Баланс довіри та недовіри становить +13 відсоткових пунктів. Серед 54% тих, хто довіряє, 22% обрали варіант «повністю довіряю», ще 32% — «скоріше довіряю». У групі тих, хто не довіряє, 24% відповіли «зовсім не довіряю», 17% — «скоріше не довіряю». КМІС вказує, що наприкінці серпня — на початку вересня 2026 року показники були зіставними, тобто за останній місяць загальний рівень довіри практично не змінився, а зафіксоване внутрішньоопитувальне коливання відображає реакцію на події середини жовтня.
Контекст: ставлення доступнок та порівняльні рейтинги
У тому ж дослідженні КМІС фіксує жорстку позицію більшості українців щодо питання територіальних поступок: 61% опитаних назвали категорично неприйнятною умовою передачу Донбасу в обмін на гарантії безпеки з боку США та Європи. Для порівняння, за даними опитування Rating Group, найбільшою довірою серед політиків та публічних діячів в Україні користувався колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужный — 64%. Зеленському в тому дослідженні довіряли 53% респондентів, не довіряли — 40%.
Обмеження інтерпретації та динаміка
Соціологи звертають увагу на низку обмежень: опитування не охоплює мешканців тимчасово окупованих територій та українців, які постійно проживають за кордоном після лютого 2022 року, що звужує репрезентативність для частини населення. Крім того, різниця в розмірах вибірок двох періодів (274 проти 757) означає, що статистична похибка першого періоду майже вдвічі вища, ніж другого, що вимагає обережності під час прямого порівняння абсолютних значень. Проте сукупність даних — включно з історичною динамікою міжперіодних коливань та загальним балансом +13% — дозволяє КМІС кваліфікувати зафіксоване зростання як імовірну реакцію на зовнішній тиск, а не як методичний артефакт.