Київ і Київська область шостий день поспіль зазнають інтенсивних ударів зі сторони російських збройних сил, при цьому в тактиці противника дедалі помітнішу роль відіграють реактивні безпілотні літальні апарати. За даними старшого аналітика Українського центру безпеки та співробітництва Антона Земляного, у період з 27 серпня до кінця місяця інтенсивність ударів у напрямку столиці залишалася критично високою. Дрони заходять у Київ переважно з північного напрямку — від кордону з Білоруссю, після чого через акваторію Київського водосховища направляються в місто. Лише за чотири дні противник випустив близько 1,5 тисячі дронів, з яких 800 були саме реактивними.
Стрімке зростання застосування реактивних БПЛА
Тенденція до нарощування використання реактивних безпілотників виявилася стрімкою: у липні поточного року противник збільшив їх застосування у п'ять разів порівняно з попереднім періодом, а за серпень сукупна цифра перевищила 2 800 одиниць. При цьому, за даними Повітряних сил ЗСУ, відсоток збиття реактивних безпілотників становить близько 60%, тоді як ефективність протидії «класичним» ударним дронам досягає 90–95%. Попри ці показники, російські атаки продовжують призводити до влучань, які несуть за собою руйнування інфраструктури та людські жертви. За наявними відомостями, в останні атаки росіяни застосовували реактивні дрони, виготовлені у липні або серпні, що свідчить про спробу ВПК РФ підтримувати темп ударів практично «з конвеєра».
Тактика безперервних тривог та часові рамки кампанії
Як зазначає Земляний, окупанти запускають реактивні дрони невеликими групами, щоб підтримувати в Києві фактично безперервну повітряну тривогу. Прогнозувати точні часові рамки такої кампанії складно, оскільки інтенсивність залежить від поточних можливостей противника та задач російського командування. Водночас аналітик пов'язує продовження ударів із політичним календарем РФ: «Очевидно, це може тривати до „виборів' до російської Державної Думи, які відбудуться наприкінці вересня (з 18 по 20 вересня). Це робиться для формування медійного ефекту „перемоги' серед російського суспільства». Ключовим обмежувальним фактором при цьому залишається здатність російського військово-промислового комплексу: «Вони фактично запускають засоби майже з конвеєра, щоб підтримувати інтенсивність. І саме це може бути тим тонким порогом, коли вони банально не зможуть підтримувати темп через нестачу дронів».
Географія ударів та загроза західним областям
Основними напрямками російських ударів залишаються Київська область та прикордонні регіони на півночі, південь України, а також прифронтові області — Дніпропетровська, Запорізька та Харківська. За словами Земляного, така географія відповідає загальній кампанії РФ зі слаблення України шляхом нанесення ударів по логістиці та критичній інфраструктурі. Розширення масштабних атак на західні області аналітик вважає малоймовірним, доки командування РФ не змінить пріоритетність цілей. Водночас потенційна загроза для Заходу України зберігається постійно. «Найновіші реактивні дрони, такі як „Герань-4' або „Герань-5', завдяки високій висоті польоту здатні заходити глибоко в тил. Вже зафіксовані випадки, коли реактивні БПЛА подолували до 900 км по території України. Враховуючи, що за оцінками ГУР потенційна дальність „Герань-5' досягає до 1000 км, під загрозою потенційно залишається вся територія країни», — підсумував аналітик.
Суперечливі дані
Слід зазначити, що джерела, залучені для фактчекінгу, описують різні за часом події. Матеріал РБК-Україна (основне джерело статті) фіксує поточну шестиденну кампанію ударів і оперує оцінками, отриманими від аналітика Українського центру безпеки та співробітництва, включно з прогнозними судженнями про продовження атак до кінця вересня. Джерело RFI (1169-й день війни) описує окремий інцидент, що стався у травні 2025 року, внаслідок якого в Києві загинули дві людини, включно з дитиною. Прямих суперечностей у цифрах або датах між двома джерелами не виявлено, однак вони стосуються різних часових середовищ і не можуть взаємно підтверджувати або спростовувати одне одного. Крім того, конкретні назви моделей дронів («Герань-4», «Герань-5») та їхня заявлена дальність (до 1000 км) наводяться за оцінками ГУР та аналітика, а не за результатами незалежної верифікації, що вимагає обережності при інтерпретації.
