Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону заявив, що в протистоянні в Чорному морі Російська Федерація зазнає значно більших втрат, ніж Україна, а її зерновий експорт опинився під загрозою через проблеми з відвантаженням. За його словами, роботу українського цивільного морського коридору забезпечують, навігація цивільних суден триває попри атаки противника, при цьому Київ постійно працює над розширенням власних можливостей у регіоні. Плетенчук підкреслив, що Росія «намагається робити вигляд, що в них усе добре», однак у цій «грі» вона «зазнає, якщо брати суто номінально, втрати більші, ніж ми, значно».

Підсумки «гри» в Чорному морі

Оцінка масштабу втрат, дана українськими військовими, має якісний і, як він сам зазначив, «суто номінальний» характер. Йдеться не про зіставлення конкретних списаних одиниць техніки, а про сукупну динаміку: Україна, за словами Плетенчука, зберігає здатність забезпечувати цивільну навігацію та нарощує потенціал, тоді як Росія змушена перерозподіляти ресурси й втрачати операційну ефективність у акваторії. Саме ця асиметрія, на думку речника ВМС, і визначає підсумок чорноморського протистояння на користь Києва.

Цивільний коридор і навігація

Ключовим практичним показником, на який посилається українська сторона, є функціонування цивільного морського коридору. Плетенчук підтвердив, що навігація відбувається і не зупиняється навіть на тлі триваючих атак противника. Водночас він заявив, що Україна «буде намагатися якось збільшити наші можливості» в регіоні, що свідчить про курс на подальше розширення контролю над безпечними маршрутами судноплавства та захист експортних потоків.

«Школа Молотова» і дипломатична тактика

Коментуючи перемовні позиції Москви, речник ВМС звинуватив Кремль у застосуванні «застарілих дипломатичних методів», які він назвав притаманними так званій «школі Вячеслава Молотова», коли будь-які переговори сприймаються як привід висунути додаткові вимоги. «Щойно росіянам щось пропонують, вони одразу вимагають якісь додаткові бонуси», — зазначив військовий. Він навів приклад періоду після завершення «зернової угоди», коли РФ вимагала зняття санкцій для її продовження, і зробив висновок, що Росія насправді сама зацікавлена в домовленостях про припинення ударів по суднах.

Зерновий кризис усередині Росії

Паралельно, за словами Плетенчука, в Росії загострюється внутрішній криз із вивозом сільськогосподарської продукції: чорноморські порти відповідали за найбільшу частку в експорті російського зерна. Речник заявив, що в РФ «піднімається питання про викуп державою зерна, яке вони вже суто фізично не зможуть відвантажити через порти в Чорному морі». Зокрема, робота ключового портового комплексу в Новоросійську, за його словами, залишається на мінімальному рівні, обсяги відвантажень суттєво скоротилися і «наближаються до нульових», а з відвантаженням продукції там «також усе дуже сумно для росіян».

Суперечливі дані

Важливо зазначити, що центральне твердження про «більші втрати» Росії є односторонньою й номінальною оцінкою української сторони, не підтвердженою в відкритих джерелах незалежною верифікацією конкретних цифр. Російська офіційна позиція, навпаки, за словами того ж Плетенчука, «робить вигляд, що в них усе добре», тобто публічно мінімізує проблеми. Таким чином, дві сторони дають прямо протилежні картини стану справ: Київ говорить про системні втрати РФ і колапс відвантажень, Москва — про збереження контролю. Незалежні кількісні дані, що дозволяють однозначно вирішити цю суперечність, у відкритих джерелах на момент публікації не наведено, тому обидві версії викладені як є.

Контекст: удари по суднах біля портів

Заяви прозвучали на тлі посилення українських ударів у чорноморському регіоні. Нещодавно безпілотники атакували біля російських чорноморських портів Новоросійськ та Туапсе щонайменше п'ять зернових суден. Цей епізод ілюструє логіку, про яку говорив Плетенчук: Москва намагається продовжити експорт зерна, тоді як Україна цілеспрямовано обмежує відвантаження, що й призводить до скорочення обсягів у портах і, за оцінкою Києва, до ризиків внутрішнього зернового кризису в РФ.