Російські війська продовжують завдавати ударів по критично важливій транспортній та енергетичній інфраструктурі України, використовуючи нові технологічні рішення. За даними Інституту вивчення війни (ISW), під час нещодавніх атак на Київ міг бути застосований далекобійний безпілотник із потужним кумулятивним зарядом, призначеним для ураження особливо міцних залізобетонних та сталевих конструкцій.
Контекст ударів та цілі інфраструктурних атак
Аналітики ISW підкреслюють, що удари по Південному мосту в Києві спрямовані на підрив української економіки, логістичні проблеми в столиці та деморалізацію населення. Військові оглядачі фіксують спроби противника методично руйнувати одні й ті самі ділянки переправ для досягнення максимального кумулятивного ефекту. Нічна атака 2 жовтня 2026 року призвела до екстреного перекриття Південного мосту та мосту Патона, що паралізувало звичні маршрути мільйонів жителів.
Суперечливі дані
Попри появу інформації про застосування інноваційного озброєння, думки щодо точного призначення та типу боєприпасу різняться. Радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бєскрестнов («Флеш») заявляв про задіяння 40-кілограмової кумулятивної боєголовки на реактивних дронах «Герань» для знищення електроопор і сталевих балок. Водночас російські військові блогери розходяться в показниках: одні стверджують, що удар по мосту завдавався саме цією новою модифікацією, тоді як інші наполягають, що боєприпас тестувався виключно на лініях електропередач.
Технічні особливості та наслідки
Кумулятивний заряд принципово відрізняється від звичайних фугасних боєприпасів тим, що фокусує енергію вибуху у спрямований струмінь. Це дозволяє ефективно прожигати загартовану сталь і товстий бетон, завдаючи критичної шкоди мостам, бронетехніці та капітальним спорудам. Експерти зазначають, що якщо подібні технологічні модифікації БПЛА підтвердяться, російська армія отримає інструмент для точкового руйнування об'єктів, які раніше залишалися відносно стійкими до стандартних нальотів дронів.
