За даними Інституту вивчення війни (ISW), які базуються на звітах Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, російські збройні сили розпочали розгортання пускових установок для балістичних ракет виробництва Північної Кореї на території Воронезької області. Згідно з аналітичним звітом, у регіоні формується ракетний підрозділ, до складу якого можуть увійти близько 90 військовослужбовців КНДР та шість пускових установок, здатних у сукупності запустити близько 120 балістичних ракет. Як зазначає РБК-Україна, це посилює ракетну загрозу для, принаймні, семи регіонів України.

Розгортання у Воронезькій області

Українська військова розвідка підтвердила передачу Росії партії балістичних ракет північнокорейського виробництва — за оцінками, близько 50 одиниць типів KN-23, KN-24 та модернізованих KN-30 (відомих також як Hwansong-11C). KN-30 є допрацьованою версією KN-23 і, за наявними даними, здатна нести бойову частину підвищеної маси. Розміщення пускових позицій у Воронезькій області, розташованій у західній частині РФ, скорочує час польоту ракет до українських цілей та розширює перелік регіонів, що потрапляють у зону ураження.

Зона ураження: сім регіонів

Аналітики ISW вказують, що з нових позицій у Воронезькій області північнокорейські ракети здатні уражити Сумську, Харківську, Чернігівську, Полтавську, Київську, Дніпропетровську та Запорізьку області України. Таким чином, під потенційною загрозою опиняються як північні та східні регіони, так і столичний та південні напрямки. Український військовий експерт Анатолій Храпчинський зазначає, що російські війська не завжди залучають усі наявні пускові установки під час кожної ударної кампанії: наприклад, при наявності близько 160 пускових установок «Іскандер» (по дві ракети на кожну) в середньому запуск здійснюється від 16 до 26 ракет.

Тактико-технічний контекст і точність

За оцінкою Храпчинського, російські ракети «Іскандер-М» демонструють кругове відхилення в межах від п'яти до двадцяти метрів, тоді як північнокорейські KN-23, за його словами, регулярно помиляються від цілі на сотні метрів і навіть на кілометри. При цьому північнокорейські комплекси несуть більш масивну бойову частину порівняно зі стандартною 480-кілограмовою головкою «Іскандер-М», що призводить до утворення більших воронь та посиленої ударної хвилі. Комбінація підвищеної маси боєголовки та низької точності, на думку експертів, підвищує ризики для цивільної інфраструктури та населених пунктів.

Суперечливі дані

У відкритих джерелах та аналітичних звітах спостерігаються розбіжності у ключових тактико-технічних параметрах та обсягах постачань. По-перше, маса бойової частини вказується в різних діапазонах: у одних повідомленнях — до 1000 кг, у інших — до 2000–2500 кг (для важкої модифікації KN-30 / Hwansong-11C). Ця різниця пояснюється тим, що лінійка північнокорейських комплексів включає кілька модифікацій (KN-23, KN-23B, важкі версії), які відрізняються масою бойової частини та дальністю. По-друге, загальний обсяг переданих ракет оцінюється по-різному — від кількох десятків до більш ніж ста одиниць; такий розкид відображає кумулятивні оцінки ГУР та західних розвідок за різні періоди постачань, а не одноразову партію. У зв'язку з цим технічні параметри в цьому публікації наводяться як орієнтовні діапазони без категоричних тверджень.

Ширший контекст постачань

Розгортання у Воронезькій області відбувається на фоні більш масштабної перекидання озброєнь: нещодавно Північна Корея, за повідомленнями, направила в Росію партію з більш ніж 100 балістичних ракет та спеціалізовані ракетні підрозділи. Експерти попереджають, що інтеграція північнокорейських комплексів у російську ракетну групу може призвести до більш масштабних руйнувань та потенційних жертв серед цивільного населення України. На заході РФ, за даними ГУР, вже розпочалося формування ракетного підрозділу за участю північнокорейського персоналу.