Український гідрометеорологічний центр (УкрГМЦ) опублікував оперативну оцінку водності основних річок країни за серпень 2026 року, яка підтвердила тривожну тенденцію: маловоддя — гідрологічна посуха — протягом останнього місяця літа не лише зберігалось, а й у низці басейнів посилювалось. Дані були розраховані у створах діючих гідрологічних постів відповідно до Положення про порядок оцінки та інформування про маловоддя на водних об'єктах суші України, яке визначає основні та допоміжні критерії для фіксації настання або загрози настання гідрологічної посухи.

Гідрологічна посуха: методологія та критерії

Оцінка водності основних річок України проводиться з метою визначення ймовірності настання маловоддя — стану, при якому об'єм стоку води в річках падає нижче критичних значень, необхідних для підтримки екосистем, водопостачання населення та функціонування водозалежних галузей економіки. УкрГМЦ використовує два рівні критеріїв: основний, за яким фіксується саме маловоддя, і допоміжний, заснований на порівнянні місячної водності зі середнім багаторічним значенням водності найменш водного місяця року. Саме ця методологія дозволяє фахівцям не просто констатувати зниження рівня води, а класифікувати ступінь загрози для конкретних басейнів.

Серпень 2026: розкид від 379% до повного зникнення стоку

Опубліковані дані демонструють надзвичайно нерівномірну картину на території країни. В окремих створах середня за серпень водність перевищувала норму в 1,5–3,8 раза (149% і 379%), тоді як в інших басейнах показники опустились до 21–29% від норми — тобто наблизились до формальних критеріїв маловоддя. Значна частина річок опинилась у діапазоні 31–49% від норми, що фахівці характеризують як «значно менше норми». За основним критерієм оцінки маловоддя протягом серпня спостерігалось і продовжувало посилюватись у низці басейнів, а на інших річках, гідрологічний режим яких впливає на роботу водозалежних секторів економіки та водозабезпечення населення, місячна водність виявилась нижчою за середнє багаторічне значення водності найменш водного місяця року.

Екологічний стік: річки нижче критичного порогу

Особливу тривогу в експертів викликає ситуація з екологічним стіком — мінімальним об'ємом води, необхідним для підтримки життєвих функцій екосистем річки. За даними УкрГМЦ, складна гідрологічна ситуація, пов'язана з утриманням водності нижче значень екологічного стіку, спостерігалась у низці басейнів. Фахівці прямо констатують, що такий стан «критичний для функціонування екосистем річок», оскільки при тривалому дефіциті води порушуються процеси самоочищення, гинуть нерестилища, деградують прибережні зони. Єдиним фактором, що дозволив окремим річкам зберегти водність вище рівня найменш водного місяця, стала робота каналу Дніпро–Інгuleц та Карачунівського водосховища, які забезпечують підпір та регулювання стоку в нижній течії Дніпра.

Стохід: течія фактично зупинилась

Найбільш драматичний випадок зафіксовано на притоці Прип'яті — річці Стохід у районі поста Любешів. З 5 серпня 2026 року на цьому ділянці повністю відсутній стік: течія фактично зупинилась, а вода перетворилась на стоячу. Це означає, що річка перестала виконувати свою природну функцію переносу води, кисню та поживних речовин, що для локальної екосистеми еквівалентне загибелі водного об'єкта. Аналогічна картина, за даними УкрГМЦ, характерна для низки малих і середніх річок в умовах слабого весняного паводку та наступного дефіциту опадів.

Контекст: від липневих мінімумів до III рівня небезпеки

Серпнева оцінка не є ізольованою подією. Ще у липні 2026 року показники водності в низці річок України перебували на критичному рівні на тлі слабого весняного паводку та наступних погодних умов. Наприкінці серпня в окремих областях через подальше зниження рівнів води було оголошено III рівень небезпеки — найвищий у шкалі гідрометеорологічного оповіщення, що передбачає прийняття екстрених заходів з регулювання водокористування. Паралельно низка водосховищ країни б'є антирекорди за об'ємом запасів води, що створює подвійне навантаження: і на водопостачання населення, і на енергетичний сектор, і на екологічний стан річкових екосистем.