Зовнішній радник президента України з розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов заявив, що Росія наближається до запланованих обсягів виробництва реактивних ударних безпілотників. За його даними, якщо минулого місяця українська сторона зафіксувала близько 1500 атак із застосуванням реактивних БПЛА, то в поточному місяці кількість таких апаратів уже досягла 3000. Таким чином, за один місяць обсяг застосування реактивних дронів зі сторони РФ фактично подвоївся, що свідчить про вихід російського виробництва на новий технологічний рівень.

Річний план: 36–40 тисяч апаратів

За даними української розвідки, які навів Бескрестнов, Росія планує виробляти 36–40 тисяч безпілотників на рік, що відповідає більш ніж 3 тисячам БПЛА на місяць. «Тобто понад три тисячі на місяць. Можна сказати, що вони вже вийшли на цю потужність», — зазначив радник президента. При цьому, за його оцінкою, близько 60% виробництва припадатиме на реактивні апарати, а решту 40% — на звичайні бензинові дрони типу Shahed-136 / «Герань-2». Обидва типи засобів ураження вироблятимуться одночасно, що дозволяє Москві гнучко розподіляти ресурси залежно від тактичних завдань.

Нові швидкісні зразки: «Бандерола», «Дань-Т», «Дань-М» та «Герань-5»

Паралельно зі збільшенням серійного випуску реактивних дронів Росія працює над створенням нових швидкісних засобів ураження. Бескрестнов, зокрема, згадав «Бандеролу», яку охарактеризував як дешеву реактивну крилату ракету. Прогноз її виробництва, за його словами, передбачає випуск до 1000 одиниць на місяць. Крім того, у розробці перебувають аналогічні ударні реактивні ракети під назвами «Дань-Т» та «Дань-М», а також «Герань-5». Нові російські ударні засоби, за оцінкою радника, можуть розвивати швидкість близько 500–650 км/год, летіти на дуже низькій висоті та активно маневрувати в повітрі. Такі характеристики суттєво ускладнюють роботу української протиповітряної оборони, оскільки скорочують час на виявлення, супровід та перехват цілі.

Тактика «малих порцій» і тиск на Київ

Останніми днями російські окупанти застосовують нову тактику виснаження: постійно малими порціями запускають реактивні дрони, через що в Києві та інших містах України регулярно лунають сигнали повітряної тривоги, а підприємства та бізнес вимушено припиняють роботу. Основний тиск, за словами Бескрестнова, здійснюється саме на столицю. Для атак по нефронтових областях Росія все активніше використовуватиме саме реактивні безпілотники, що зумовлене активним застосуванням українськими військовими перехватувачів проти повільніших бензинових цілей. При цьому радник попередив, що Москва розуміє: Україна побудує реактивні перехватувачі, і це «тільки питання часу», тому РФ продовжує працювати над подальшим збільшенням швидкості своїх ударних безпілотників.

Київ адаптує міську інфраструктуру

На тлі зростаючої інтенсивності атак українські влади розглядають варіанти, за яких повітряні тривоги не переривали б роботу всіх закладів у Києві. Зокрема, обговорюється розділення видів тривог на «жовту» та «червону», що дозволить зберегти функціонування критично важливих об'єктів при менш загрозливих сценаріях. Київська влада також запропонувала дозволити роботу «зеленої» гілки метро без обмежень та скоригувати правила комендантської години. У Верховній Раді готують новий формат роботи під час тривог, включно з голосуванням за QR-кодами, щоб депутати могли брати участь у сесіях, перебуваючи в укриттях.

Суперечливі дані

Під час фактчекінгу виявлено невідповідність у цифрах між різними українськими виданнями. В основній масі джерел (включно зі заявами самого Бескрестнова) фігурує показник у 3000 реактивних БПЛА, зафіксованих за поточний місяць. Водночас видання UNN у заголовку своєї публікації вказує на можливе збільшення виробництва реактивних БПЛА «до 400 на місяць». Ця цифра може стосуватися чистого приросту місячного випуску порівняно з попереднім періодом або до конкретного підтипу апаратів, проте в тексті заяви Бескрестнова прямо не розкривається. Таким чином, абсолютний обсяг виробництва та його приріст можуть інтерпретуватися по-різному залежно від джерела, і точна верифікація цих даних на даний момент неможлива через закритий характер розвідувальної інформації.