В Росії, за даними правозахисних організацій, набирає обертів так звана прихована мобілізація: насильницькі затримання та примушування чоловіків до підписання контрактів із Міністерством оборони стають, за свідченнями активістів, щоденною практикою. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на матеріал The Moscow Times. За липень та серпень 2026 року правозахисники зафіксували відповідні скарги, які, за даними видання, надходили з 17 регіонів країни. У проєкт «Ідіть лісом» за два місяці надійшло 18 аналогічних звернень, а в організацію «Призов до совісті» за той самий період — 18 скарг на примусове вербування.

Механіка примушування та вразливі групи

Правозахисники уточнюють, що жертвами прихованої мобілізації найчастіше стають чоловіки з вразливих соціальних груп. За оцінкою The Moscow Times, російській владі стає дедалі складніше знаходити добровольців для відправки на війну, тому тиск на потенційних контрактників посилюється. У пріоритеті — ті, у кого є борги, хто перебуває під слідством, хто позбувся водійських прав або має інші юридичні «захопи», що дозволяють застосувати адміністративний та силовий вплив. Саме такі люди, за словами активістів, стають основними об'єктами «полювання» вербувальників.

Підготовка інфраструктури та відтік населення

Паралельно зі скаргами на примушування фіксується підготовка військової інфраструктури до прийому великої кількості новобранців. Раніше РБК-Україна повідомляло, що в РФ перевіряється готовність військової системи до масового прийому особового складу, а полігони оглядаються на здатність розміщувати значну кількість людей. На цьому тлі посилюється й відтік громадян: на чутки про можливу мобілізацію росіяни реагують масовими поїздками за кордон. Рекордний пасажиропотік зафіксовано на кордонному переході Верхній Ларс 15 та 16 серпня — щодня через нього виїжджали понад 19 тисяч осіб, які переважно направлялися в Грузію.

Суперечливі дані

У зібраних відомостях присутня помітна неузгодженість, яку важливо відображати чесно. З одного боку, правозахисні організації документують реальні випадки затримань та примушування до контрактів, а інфраструктура та кордонні переходи демонструють ознаки підготовки до масового переміщення людей. З іншого боку, за даними того ж РБК-Україна, остаточного рішення про нову хвилю мобілізації в Росії на момент публікації ще не було прийнято. Таким чином, публічно зафіксовані факти примушування та підготовки полігонів співіснують з офіційною відсутністю рішення про повномасштабну мобілізацію. Розрив між практикою на місцях та позицією на рівні прийняття рішень залишається ключовим суперечливим моментом у цій історії, і обидві версії — і скарги активістів, і заяви про «неприйняте рішення» — слід розглядати як частину однієї картини.

Ситуація залишається динамічною: поєднання зростаючої кількості скарг, підготовки інфраструктури та рекордних потоків на кордоні свідчить про те, що тема прихованої мобілізації в Росії у 2026 році продовжує залишатися однією з найгостріших і найменш прозорих для незалежного спостереження.