Міністр транспорту Росії Андрій Нікітін 10 вересня заявив, що Москва направила Ханою пропозиції щодо укладення угоди про так званий «вологий лізинг» повітряних суден. Такий формат передбачає передачу літаків російському перевізнику разом з екіпажами та технічним обслуговуванням. «Ми направили відповідні пропозиції нашим колегам, вони їх розглядають», — повідомив Нікітін після переговорів російської та в'єтнамської делегацій у Москві. В'єтнам став одним із пріоритетних напрямків, однак, за даними на поточний момент, жодна подібна угода з іноземною авіакомпанією ще не підписана.

Що таке «вологий лізинг» і чому він потрібен Росії

«Вологий лізинг» (wet lease) — це форма оренди повітряного судна, за якої орендодавець передає літак разом із льотним і технічним екіпажем, а також бере на себе зобов'язання щодо обслуговування та страхування. Для російських авіакомпаній такий формат став фактично єдиним легальним способом поповнити парк без покупки нових машин. Потреба в додаткових бортах виникла після введення міжнародних санкцій: російські перевізники втратили доступ до придбання Boeing та Airbus, а також зіткнулися з жорсткими обмеженнями на ремонт цих літаків і постачання запасних частин. Іноземні повітряні судна становлять близько двох третин цивільного авіапарку Росії та обслуговують близько 90% пасажиропотоку, тому їхня недоступність б'є по всій галузі.

Масштаб простою флоту

За підрахунками видання «Коммерсант», улітку 2026 року поза експлуатацією перебували 130 із 673 літаків 11 найбільших російських авіакомпаній, на які припадає понад 90% пасажирських перевезень. Для порівняння: нормальним вважається одночасний простій до 10% флоту через планове технічне обслуговування. Таким чином, поточний рівень простою багаторазово перевищує допустимі параметри і свідчить про системний дефіцит запчастин та сервісної підтримки.

Правова основа та інші країни-партнери

Юридичну основу для закордонних угод заклали в квітні 2025 року, коли президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє російським авіакомпаніям орендувати літаки у іноземних компаній за схемою «вологого лізингу». До цього такий формат був доступний виключно між російськими перевізниками і лише для внутрішніх рейсів. Окрім В'єтнаму, Москва веде переговори з низкою інших держав: країнами Центральної Азії, Катаром, Кувейтом та Ефіопією. Однак, як підкреслює Нікітін, поки жоден із цих напрямків не переріс у підписаний договір.

Суперечливі дані

Існує помітний розрив між формальним дозволом, наданим у квітні 2025 року, і практичними результатами: минуло понад 17 місяців, а жодна угода про «вологий лізинг» із закордонним оператором не укладена. Ефіопія, наприклад, улітку 2025 року відхилила російську пропозицію, посилаючись на відсутність у уряду повноважень зобов'язати Ethiopian Airlines передавати літаки. Крім того, потенційні партнери висловлюють занепокоєння через можливі вторинні санкції з боку США, що робить переговори надзвичайно чутливими. Таким чином, хоча правова рамка існує, реальні угоди поки залишаються на рівні «розглянутих пропозицій», а не підписаних контрактів.

Вплив на ринок та акції «Аерофлоту»

На тлі тривалих переговорів і зберігається невизначеності з обслуговуванням парку акції російського «Аерофлоту» демонструють волатильність. Нещодавно котування компанії впали понад на 5% після публічного попередження президента України Володимира Зеленського, адресованого авіакомпаніям, які продовжують виконувати польоти в повітряному просторі Росії. Інвестори, таким чином, враховують як санкційні ризики, так і геополітичну нестабільність, що впливає на операційну діяльність найбільших перевізників.