12 серпня 2026 року, на тлі триваючого конфлікту, російські збройні сили продемонстрували помітну зміну в тактиці застосування балістичних ракет. Згідно з останнім звітом Інституту вивчення війни (ISW), Москва відмовилася від масованих залпів північнокорейських ракет KN-23 на користь одиночних пусків. Цей зсув, зафіксований аналітиками, свідчить про перехід від тактики масового придушення до більш цільової та експериментальної стратегії використання озброєння, поставленого Пхеньяном.

Експериментальна фаза та проблеми з точністю

Аналітики ISW вважають, що перехід до одиночних пусків зумовлений необхідністю тестування ракет та підвищення їх точності. Попередні партії балістичних ракет KN-23, поставлені Північною Кореєю, показали низьку ефективність у бойових умовах. У зв'язку з цим Росія, ймовірно, проводить спільні з Пхеньяном роботи з доопрацювання боєприпасів. Одиночні запуски дозволяють збирати дані про політ та уражаючу здатність без ризику втрати цілого залпу, що критично важливо при роботі зі зброєю, надійність якої викликає запитання.

Хронологія застосування KN-23 у 2026 році

Вночі з 11 на 12 серпня 2026 року російські війська завдали удару по Запоріжжю, в ході якого була застосована ракета KN-23. Це стало другим зафіксованим випадком використання даного типу озброєння за останній місяць. Перший подібний інцидент стався вночі з 29 на 30 липня, коли ракета KN-23 була запущена по Дніпропетровській області. Примітно, що до липня 2026 року, з літа 2025 року, застосування північнокорейської балістики не фіксувалося, що вказує на паузу в поставках або налагодження логістики.

Стратегічна економія та розширення арсеналу

Введення північнокорейських ракет у бойовий порядок дозволяє Росії економити власні дефіцитні засоби ураження. Зокрема, це дає можливість зменшити навантаження на комплекси з гіперзвуковими ракетами «Циркон» та зенітними системами С-400, які використовуються за цільовим призначенням. За даними українських чиновників, Пхеньян передав Москві не менше 40 ракет KN-23. Попри наявність такого запасу, Росія використовує їх надзвичайно дозовано, що підтверджує версію про тестовий характер застосування.

Наслідки атак та позиція Києва

Нічна атака 11 серпня на Запоріжжя, в якій брали участь ракети KN-23, «Циркони» та крилаті авіаційні бомби, призвела до загибелі шести мирних жителів та поранень 19 осіб. Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію, зазначив, що військове співробітництво Москви та Пхеньяну продовжує розширюватися. На його думку, участь у конфлікті дозволяє Північній Кореї отримувати безцінний бойовий досвід та вдосконалювати власні розробки, що в довгостроковій перспективі робить їх озброєння більш небезпечним.

Суперечливі дані

Існують розбіжності в оцінках масштабів та цілей застосування північнокорейської зброї. З одного боку, аналітики ISW та офіційні особи України наполягають на тому, що Росія використовує ракети KN-23 точково через їх низьку точність та для проведення випробувань. З іншого боку, в джерелах, таких як Reuters (цитований RFI), з'являються повідомлення про розгортання в Росії повноцінних підрозділів, оснащених північнокорейськими ракетами, що може вказувати на підготовку до більш масштабного використання озброєння в майбутньому. Поки що фактична статистика пусків (поодинокі випадки) підтримує версію про обережне тестування, однак наявність спеціалізованих підрозділів може свідчити про плани щодо зміни тактики в бік масового застосування.