У космосі, на висоті близько 550 кілометрів, розгорнулася напружена ситуація, яка може стати прецедентом для нових загроз у космічній сфері. Чотири російські військові супутники здійснили небезпечне наближення до фінського радіолокаційного апарату Iceye-X36. Цей супутник, розроблений приватною компанією, активно використовується Збройними силами України для моніторингу та розвідки.

Аномальна активність на орбіті

Незвичайну активність зафіксувала приватна компанія космічного спостереження Okapi:Orbits. Російські космічні апарати, які отримали позначення «Космос-2610» — «Космос-2613», наблизилися до фінського апарату на критично малий відстань — менше 13 кілометрів. Для контексту: на низькій навколоземній орбіті об'єкти рухаються зі швидкістю близько 28 000 кілометрів на годину. У таких умовах будь-яке маневрування вимагає найвищої точності, а наближення на таку відстань міжнародна спільнота розцінює як потенційно ворожу дію.

Запуск носія з цими супутниками відбувся 17 квітня з космодрому Плесецьк. Ракета-носій «Союз-2.1Б» вивела на орбіту шість апаратів військового призначення. Однак активна фаза подій розгорнулася лише в середині травня: чотири з шести супутників почали швидко змінювати орбіти, агресивно скорочуючи відстань до західного апарату та при цьому витрачаючи значні запаси бортового палива.

Технології некінетичного впливу

Експерти, які аналізують ситуацію, схильні до думки, що Росія проводить випробування технологій некінетичного впливу. Це означає, що метою операції могло стати не фізичне знищення супутника, а демонстрація здатності порушувати його роботу. Йдеться про можливе глушіння радіозв'язку, осліплення оптичних датчиків лазерним випромінюванням або блокування каналів передачі даних, що паралізувало б можливості України щодо отримання розвідувальної інформації.

Фізичне знищення супутника Iceye-X36 експерти вважають малоймовірним. У публічному просторі поки що не зафіксовано випадків, коли одна країна відкрито збивала супутник іншої країни, що могло б спровокувати негайну ескалацію конфлікту.

Сигнал Заходу та НАТО

Юліана Зюсс, експертка з Німецького інституту міжнародних справ та безпеки (SWP), зазначає, що розгортати чотири зовсім нові супутники та витрачати на них дороге паливо лише для того, щоб стримувати їхні дії, логічно не обґрунтовано. На її думку, Кремль намагається надіслати жорсткий сигнал Заходу та НАТО, продемонструвавши вразливість їхньої космічної інфраструктури.

Оператор супутника Iceye та російська сторона офіційно відмовилися від коментарів щодо інциденту. Попри це, цей епізод вписується в загальну картину посилення гібридного тиску Москви на європейську безпеку.

Фон: підготовка до масштабного конфлікту

Події на орбіті відбуваються на фоні активної мілітаризації Росії. Раніше розвідка Литви повідомляла, що Москва створює нові військові підрозділи поблизу кордонів НАТО, використовуючи досвід війни проти України для масштабного реформування армії. За оцінками аналітиків, Москва прагне збільшити чисельність військ на 30–50% порівняно з довоєнним періодом та повністю відновити стратегічні резерви озброєння.

Попри західні санкції, РФ розраховує досягти повної бойової готовності до прямого військового зіткнення з Альянсом протягом наступних шести років. У той же час, Варшава попереджає про ризики масштабних провокацій «під чужим прапором», порівнявши можливі дії Кремля з нацистськими інсценуваннями 1939 року. Подібні кроки, на думку польських дипломатів, потрібні керівництву РФ для виправдання подальшої ескалації та нових ударів.