За два місяці бойових дій Росія знищила майже половину річного обсягу книжкового виробництва України. За оцінками видавців, сукупні втрати сягають 15 мільйонів примірників, а серед згорілих тиражів — 9% нових шкільних підручників. Ноччю 28 серпня 2026 року черговий російський удар влучив у розподільчий центр «Нової пошти» в Святопетрівському Київської області, де були зосереджені книжкові запаси не менше трьох десятків українських видавництв і книжкових мереж. Внаслідок удару постраждали Vivat, «Наш формат», «Ранок», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Книголав», «Лабораторія», BookChef та інші компанії. Це вже не одиничний інцидент: ще 1 серпня російський удар по складу видавництва «Ранок» знищив близько 10 мільйонів книг, включно з понад мільйоном підручників для 4 і 9 класів, а 28 серпня видавництво зазнало пошкоджень повторно.
Масштаб збитків: від 16,6 млн гривень до мільярда
Кожне з постраждалих видавництв оцінює збитки по-своєму, але в сукупності картина виходить на рівень системної кризи галузі. СЕО та співзасновниця Vivat Юлія Орлова повідомила, що прямі втрати компанії внаслідок атаки на склад у Святопетрівському становлять близько 16,6 млн гривень, проте на тому ж об'єкті перебували книги інших видавництв і книжкових магазинів, які також зазнали значного удару. Видавництво веде переговори з керівництвом розподільчого центру та «Новою поштою» про відшкодування частки втрат. Набагато масштабніші цифри називає видавнича корпорація «Ранок», до якої входять імпринти «Фабула», «Жорж», «Ридбері», ВГ Основа, «Варвар-комікс», «Коралі» та «Ще одну сторінку». Генеральний директор Віктор Круглов оцінює сукупні збитки корпорації приблизно в 1 млрд гривень. «Щоб повернутися до попередніх обсягів роботи, потрібно 3–5 років, скоріш за все, усі назви віддрукувати не вдасться. Тому що книги категорії С з погляду оборотності не будемо додруковувати. Але це можуть бути сверхважливі видання, як-от науково-популярні книги з точних наук», — заявив Круглов. Команда видавництва вже домовилася про скасування всіх бонусів та скорочення зарплат, а також веде переговори з банками про перший транш кредитування.
Ринок звужується: тиражі, штати та ціни
Наслідки ударів виходять далеко за межі згорілих тиражів. Руйнування складської інфраструктури, зниження купівельної спроможності населення та втрата оборотних коштів змушують видавництва переглядати всю бізнес-модель. «Частина людей виїжджає з країни, частина рідше відвідує ТЦ, для багатьох книги стають менш доступними — попит скорочується. Видавництва зменшують тиражі, отримують менше оборотних коштів, тому менше інвестують у нові проєкти. Vivat також змушений скорочувати штат. Для мене це одне з найболючіших рішень, які доводилося приймати за останні 14 років», — розповіла Орлова. Експерти галузі очікують, що найближчими місяцями ціни на книги в роздрібі неминуче зростуть: зрослі логістичні витрати, подорожчання переплету та паперу, а також необхідність додруковувати втрачені тиражі закладатимуться в кінцеву вартість. При цьому масового переходу читачів у електронний формат видавництва поки що не фіксують — у Vivat частка e-book у продажах становить близько 5% від паперового тиражу.
Стратегія виживання: децентралізація та відмова від експорту
Одним із ключових рішень, яке обговорюють видавці, стає децентралізація фулфілменту. «Нова пошта» вже розробляє відповідну систему, яка дозволяє не концентрувати великі обсяги товару в одному місці. «Але недостатньо просто розкласти книги по різних складах. Потрібне програмне забезпечення, професійна складська логістика та система, яка дозволить швидко збирати й відправляти замовлення з різних точок», — зазначають у Vivat. Орлова визнає, що такий підхід збільшить час і вартість логістики, проте децентралізація складів стає одним із механізмів виживання бізнесу в умовах війни. Вивозити книги за кордон видавництва не планують: українське книжковидання користується податковою пільгою за ПДВ, тоді як при ввезенні з-за кордону книги оподатковуються, що створює додаткові витрати. На тлі 1 вересня видавництва також просувають ініціативи підтримки: організація «Експеримент» закликає читачів купувати книги й розповідати про них у соцмережах, а сама Орлова пропонує дарувати школярам не квіти, а книги, які залишаться у шкільних бібліотеках.
Суперечливі дані
Усі ключові цифри, наведені в цьому матеріалі, є самозвітами постраждалих видавництв і не пройшли незалежний аудит. Оцінка «майже половина річного обсягу» та сукупні «15 мільйонів примірників» дані видавцями як експертні оцінки на основі внутрішніх складських даних. При цьому конкретні цифри по окремих компаніях (10 млн книг у «Ранка», 16,6 млн гривень у Vivat, 800 тисяч книг у BookChef, 60 тисяч у Readeat і Book.ua) сукупно укладаються в загальний діапазон, але їхня точна верифікація на даний момент неможлива. Крім того, розбіжність у масштабах між заявою про «15 мільйонів» і сумою окремих підтверджених втрат (близько 11–12 млн) може пояснюватися тим, що частина видавництв ще не завершила підрахунок, а також тим, що деякі тиражі були частково, а не повністю знищені. До отримання даних незалежної експертизи всі цифри слід розглядати як попередні.
Українське книжковидання переживає, мабуть, найтяжчий удар з часів незалежності. Але, як підкреслюють самі видавці, галузь не збирається зупинятися. «Ми ще поборемо», — резюмує Юлія Орлова, і в цих словах, імовірно, відображено загальний настрій галузі: не просто перечекати, а перебудувати логістику, переглянути тиражну політику та утриматися на ринку, попри те що половина річного виробництва вже перетворилася на попіл.
