Голова Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) Олександр Шохин в інтерв'ю, переданому агентством «ТАСС» і цитованому РБК-Україна, заявив, що Росія не може забезпечити повноцінний протиповітряний захист усіх великих промислових об'єктів через їхні значні розміри. За його словами, багато підприємств проєктувалися ще за радянських часів з урахуванням сценарію ядерної війни, проте в умовах сучасних бойових дій така інфраструктура виявилася вразливою для атак безпілотних літальних апаратів.

Спадщина радянського проєктування

Шохин пояснив, що в СРСР виробничі цехи розміщували на значній відстані один від одного. такий підхід мав допомогти зберегти хоча б частину виробничих потужностей у разі ядерного удару. «Зараз ми розуміємо, що це непогано. Але, з іншого боку, комунікації дуже розтягнуті», — поскаржився голова РСПП. Саме ця розтягнутість, за його оцінкою, робить захист промислових комплексів, протяжність яких становить кілька кілометрів, вкрай складним завданням для сучасних систем ППО.

Масштаб вразливості

Йдеться передусім про металургійні, хімічні та інші підприємства, які будувалися за стандартами, що не враховували сучасні загрози у вигляді масованих атак дронів. Шохин підкреслив, що захистити об'єкти протяжністю в кілька кілометрів практично неможливо в поточних умовах. Це означає, що навіть за наявності зенітних комплексів та засобів радіоелектронної боротьби російські промислові гіганти залишаються в зоні ризику під час кожного масованого нальоту безпілотників.

Контекст українських ударів

Українські удари, як зазначається в матеріалі, спрямовані не лише на російські нафтопереробні заводи, а й на військові підприємства, аеродроми, хімічні комбінати, великі центри обробки даних та інші об'єкти інфраструктури. Тільки у вересні через пошкодження та пожежі переробку нафти призупинили п'ять НПЗ, зокрема Московський нафтопереробний завод. За даними РБК-Україна, протягом одного з останніх тижнів Україна направила на Москву та навколишній регіон тисячі дронів, а також здійснила одну з наймасштабніших атак на столицю РФ.

Реакція влади та правові механізми

На тлі зростаючої вразливості промислової інфраструктури в серпні Володимир Путін підписав указ, що передбачає можливість передачі державі підприємств та об'єктів, які стають цілями атак безпілотників. Цей документ, по суті, закріплює механізм «націоналізації» постраждалих або потенційно вразливих активів в умовах триваючих ударів. Заява Шохина прозвучала на цьому тлі як публічне визнання того, що існуюча система ППО не здатна закрити всі промислові об'єкти країни, а радянське планування, розраховане на ядерний сценарій, не адаптоване до тактики масованих дронових атак.