Офіційна Москва ухвалила рішення про видворення співробітників посольства та генеральних консульств Угорщини у відповідь на аналогічний недружній крок із боку Будапешта. Цей захід став новим витком напруженості у дипломатичних відносинах між двома державами, що розвивається на тлі раніше ухвалених угорською владою заходів щодо російських представників.

Виклик тимчасового повіреного та деталі ультиматуму

У межах реалізації заходів у відповідь до російського міністерства закордонних справ було викликано тимчасового повіреного у справах Угорщини в РФ Габора Гергіча. Угорському дипломату було заявлено рішучий протест у зв'язку з рішенням влади його країни видворити десять співробітників російського посольства з Будапешта. Згідно з вимогами російської сторони, угорські дипломати, які представляють посольство в Москві, а також генеральні консульства в Санкт-Петербурзі та Казані, зобов'язані залишити територію Російської Федерації протягом двох тижнів із моменту оголошення рішення.

Суперечливі дані

При цьому офіційні відомства обох країн наводять відмінні деталі щодо масштабів та характеру кроків, що вживаються. Якщо угорська сторона відкрито заявила про видворення рівно десяти співробітників дипломатичного відомства через діяльність, нібито несумісну з їхнім офіційним статусом за Віденською конвенцією, то Москва у своїх офіційних заявах вважала за краще не уточнювати точну кількість угорських дипломатів, які підлягають видворенню у відповідь. Експерти зазначають, що подібна асиметрія у публічній риториці може свідчити про прагнення сторін залишити простір для подальшого маневру.

Реакція Будапешта та перспективи двосторонніх відносин

У міністерстві закордонних справ Угорщини оперативно відреагували на дії російської сторони, заявивши, що Будапешт «бере до уваги» рішення Москви. Представники угорського зовнішньополітичного відомства наголосили, що країна має намір зберегти свою дипломатичну присутність у Росії, а всі дипломатичні місії продовжують функціонувати у повноцінному режимі. У Будапешті також наголосили на відсутності зацікавленості у подальшій ескалації конфлікту, хоча й підтвердили незмінність свого початкового курсу, ухваленого, за твердженням влади, виключно з міркувань національної безпеки.