Російська Федерація остаточно вийшла з Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Ради Європи, з моменту набуття чинності денонсацією в країні припиняється будь-який незалежний моніторинг місць тримання під вартою. Фактично це означає, що з 30 жовтня 2026 року — рівно за рік після офіційного повідомлення — наглядовий мандат Європейського комітету з питань запобігання катуванням (ЄКПК) на території РФ завершено.
Хронологія та юридична механіка виходу
Російська влада офіційно повідомила Раду Європи про рішення денонсувати конвенцію 30 жовтня 2025 року. Згідно зі статтею 22 документа, вихід держави з угоди набирає чинності через рік після дати сповіщення. Таким чином, на початок листопада 2026 року перехідний період сплив, і Росія більше не є учасницею конвенції. Раніше, у серпні 2025 року, у публічному полі вже обговорювалося намір Москви покисти договір, проте юридично обов'язковим моментом стало саме повідомлення від 30 жовтня 2025 року.
Майже три десятиліття співпраці та системна відмова від прозорості
Росія була учасницею угоди з 1998 року. За цей час ЄКПК провів 30 візитів до РФ та відвідав понад 450 місць позбавлення волі. При цьому, за даними Ради Європи, РФ залишалася єдиною країною-учасницею, яка систематично відмовлялася оприлюднювати звіти за результатами візитів комітету. За роки співпраці було дозволено опублікувати лише чотири звіти, тоді як десять документів, підготовлених за підсумками поїздок до Чечні та на Північний Кавказ у період з 2000 по 2017 рік, залишилися закритими.
Період після 2022 року: свідчення без можливості перевірки
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року комітет отримував численні свідчення про тортури та жорстоке поводження, що вчиняються росіянами як на окупованих територіях, так і на території самої РФ. Проте через відсутність співпраці з боку Москви перевірити ці факти на місцях не вдалося. У цьому контексті зазначається, що Україна продовжує повністю сприяти роботі ЄКПК та забезпечує відкритість для інспекцій.
Позиція ЄКПК та наслідки для пенітенціарної системи
Президент ЄКПК Алан Мітчелл прямо вказав на наслідки цього кроку для російської пенітенціарної системи. За його словами, вихід РФ означає завершення моніторингового мандата комітету в країні та, як наслідок, припинення будь-якого незалежного моніторингу місць позбавлення волі на території Росії. Комітет, своєю чергою, продовжить роботу в 46 інших державах-членах Ради Європи задля захисту прав ув'язнених.
Контекст: дані розвідки про стан військовополонених
Нагадаємо, раніше Головне управління розвідки України повідомляло про масштаби знущань у російському полоні. Згідно з даними розвідки, не менше 90% українських військовополонених, звільнених із застінків і таборів РФ, постраждали від різних форм знущань і насильства. Ці оцінки підкреслюють, наскільки критичною стає відсутність незалежного нагляду в умовах, коли доступ міжнародних структур до місць утримання повністю закритий.
Таким чином, остаточний вихід Росії з конвенції позбавляє міжнародну спільноту останнього інституційного інструменту регулярного контролю за умовами утримання під вартою в країні. Для спостерігачів це означає перехід до моделі, в якій інформація про можливе застосування тортур залишається значною мірою неперевірюваною ззовні.
