Війна вступила в п'ятий рік, і російська військова машина переживає фундаментальну трансформацію. Якщо традиційні сектори озброєнь, такі як виробництво танків та важкої бронетехніки, починають втрачати темпи росту через нестачу кадрів та економічні обмеження, то авіаційна галузь демонструє вибухову динаміку. Рухомою силою цього ривку став безпрецедентний попит на дрони.
За даними Федеральної служби державної статистики, випуск продукції в авіаційній промисловості, що включає як пілотовану техніку, так і безпілотні літальні апарати (БПЛА), зріс на 117% у квітні порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це значно перевищує середній ріст у 68% за 2025 рік. Експерти відзначають, що Москва здійснює стратегічний маневр, переходячи до нової економічної та військової реальності, де дешеві та масштабовані безпілотні системи стають пріоритетом.
Дуглас Баррі, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, підкреслює, що безпілотники з управлінням від першої особи (FPV) стали домінуючим елементом на полі бою. Їхнє масове застосування робить небезпечним будь-яке скупчення сил на кілометри по обидва боки від лінії зіткнення. Крім того, дальнобійні БПЛА дозволили Москві компенсувати менший запас крилатих ракет та підтримувати кампанію проти критичної інфраструктури України.
У середині 2025 року Володимир Путін віддав наказ про створення нових підрозділів, що спеціалізуються на використанні безпілотних систем. Міністр оборони Андрій Белоусов, підводячи підсумки року, визнав, що раніше українські сили мали перевагу у бойовому застосуванні дронів, але заявив, що Росія змогла переломити ситуацію.
Точні дані про військові обсяги виробництва засекречені, однак існують оцінки, що дають уявлення про масштаби. У 2024 році Путін згадував цифру в 1,4 мільйона вироблених дронів. Українське військове командування, посилаючись на дані розвідки, прогнозує, що у 2026 році Росія планує випустити 7,3 мільйона FPV-дронів та 7,8 мільйона боєприпасів для різних типів БПЛА. Це передбачає щоденний випуск близько 20 000 апаратів, що розподіляється приблизно на 17 дронів на кожен кілометр активної лінії фронту.
Для порівняння, з початку війни російські Збройні сили отримали 64 тактичних літака Су-34 та Су-35, а також 12 винищувачів Су-27. Тим часом як оборонний сектор загалом втрачає інерцію через дефіцит робочої сили та посилення санкційного тиску, виробництво дронів обходить багато структурних обмежень економіки. Воно значно дешевше, дозволяє залучити жіночу працю та масштабується від гаражних майстерень до державних заводів.
Роб Лі з Інституту досліджень зовнішньої політики відзначає, що, хоча Україна часто лідирує у технологічних інноваціях, Росія довела свою ефективність у копіюванні та масштабуванні цих досягнень. Обидві сторони визнають дрони основною ударною силою на даному етапі. Белоусов заявив, що до половини втрат України припадає на удари дронів, тоді як український командувач Олександр Сирський стверджує, що українські безпілотники завдають втрат, які Росія не може відновити вже п'ятий місяць поспіль.
Володимир Ткачук, голова виробника БПЛА «Уралдронзавод», описує ситуацію як безкінечну гонку озброєнь. На його думку, якщо танки навчаться збивати 10 дронів, інженери розроблять алгоритми рійної атаки з 20 апаратами. «Від дронів вже нікуди не дітися, це нова реальність — як в економіці, так і на полі бою», — підсумовує він.