Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами розкрив оцінку Києва щодо планів Росії з нарощування виробництва балістичних ракет. За його словами, Москва розраховує вийти на темп порядку 100 балістичних ракет на місяць, що в річному обчисленні може дати до 1300 таких боєприпасів. Глава держави наголосив, що названа ним цифра є «максимально страшною» і відображає верхню межу того обсягу, на який, за оцінкою української сторони, орієнтується російська оборонна промисловість.
Плани Москви щодо виробництва балістичних ракет
Зеленський пояснив, що Україна розуміє, на який обсяг виробництва розраховує Росія «до кінця зими». За його твердженням, цільовий показник для Москви становить приблизно 100 балістичних ракет щомісяця. При цьому президент прямо зазначив, що наразі Росія ще не досягла такого темпу випуску: заявлені 1300 ракет на рік є цільовим орієнтиром, а не зафіксованим поточним результатом. Саме тому, за його словами, однією з головних задач Києва є недопущення різкого зростання виробництва цих боєприпасів на території РФ.
Поточні темпи та дані розвідки
Контекст заяв президента доповнюють дані Головного управління розвідки, згідно з якими основні виробничі плани Росії виконуються на 110–120%, а за окремими типами озброєнь показники значно перевищують планові. Зокрема, у липні, за наявними даними, було виготовлено 87 ракет Х-101 за планом у 72, 29 ракет «Калібр» за планом у 26, а також 65 балістичних ракет 9М723 для комплексів «Іскандер» за планом у 60. Ці цифри підтверджують стійку тенденцію до перевиконання виробничих завдань, на яку, за логікою Зеленського, і реагує українська сторона.
Суперечливі дані
У заявах сторін і розвідувальних оцінках присутній ряд невідповідностей, які важливо розмежувати. З одного боку, Зеленський характеризує 1300 ракет на рік як верхню межу («до 1300», «максимально страшна цифра») і водночас наголошує, що Росія «ще не має такого темпу виробництва». З іншого боку, дані ГУР про перевиконання планів на 110–120% свідчать про те, що фактичний випуск уже перевищує цільові показники за низкою позицій. Таким чином, існує розрив між цільовим орієнтиром (100 на місяць), поточним реальним темпом і розвідувальною оцінкою перевиконання планів: жодна зі сторін не наводить єдиної верифікованої цифри фактичного місячного випуску балістичних ракет, а 1300 на рік залишається оцінкою-стелею, а не підтвердженим статистичним показником.
Відповідні заходи України та роль ППО
За словами Зеленського, Україна цілеспрямовано працює над ослабленням російського військово-промислового комплексу, включно з ударами по військових цілях та іншими заходами, спрямованими на скорочення можливостей РФ. Він відзначив, що Київ проводить «окремі складні операції», які вже почали давати перші результати, і що задача полягає в тому, щоб не дозволити Росії здійснювати масовані ракетні атаки. Президент також пояснив мотивацію Москви: Росія нарощує саме балістичні ракети, оскільки інші типи — насамперед крилаті — українська протиповітряна оборона навчилася збивати ефективніше. Для протидії крилатим ракетам, за його словами, застосовуються різні системи ППО, зокрема IRIS-T та Hawk, а також бойова авіація.
Контекст: ескалація ударів та північнокорейські ракети
Заяви про зростання виробництва балістичних ракет припадають на період, коли Росія продовжує активні ракетні удари по українській території, зокрема по Києву та Київській області, а також використовує в атаках північнокорейські ракети KN-23, що, за оцінкою Зеленського, посилює тиск на системи ППО. Сукупність цих факторів пояснює, чому Київ розглядає стримування зростання випуску балістичних ракет у Росії як пріоритетний напрямок, а оцінку в 1300 ракет на рік — як ключовий індикатор загрози, за яким слідкують українські розвідувальні та військові структури.