У Росії планують створити демонстраційний зразок надзвукового пасажирського літака на межі 2030 року. На розробку машини та підготовку її до польотів, за оцінкою фахівців, знадобиться близько трьох-чотирьох років. Про це РІА Новини повідомив президент Союзу авіавиробників Росії, академік РАН Борис Алєшин, наголосивши, що йдеться саме про літаючий прототип, а не про концепцію на папері.
Демонстратор, який дійсно літатиме
«Надзвуковий пасажирський літак — це один із можливих варіантів авіації майбутнього. Ми його робимо, створюємо науковий заділ. Ми обов'язково зробимо демонстраційний зразок, на це піде 3–4 роки. Він літатиме. А коли ми вийдемо на комерційний результат, поки сказати складно», — заявив Алєшин. Таким чином, ключовим орієнтиром стає не одразу серійний лайнер, а технологічний демонстратор, який дозволить перевірити аеродинамічні та силові рішення в реальних польотних умовах. Терміни виходу на комерційний продукт, за словами академіка, на даному етапі визначити важко.
Авіація майбутнього: біоніка, овальний фюзеляж і «розумні» системи
За оцінкою Алєшина, цивільна авіація майбутнього помітно відрізнятиметься від сучасної. Серед перспективних рішень він назвав нові аеродинамічні форми, біонічні конструкції, інтелектуальніші бортові системи, змінену конструкцію крила та овальний фюзеляж. Сукупність таких рішень, як очікується, дозволить знизити опір і шум, а також підвищити ефективність польоту на надзвукових режимах.
Аеродинаміка як історична сильна сторона
Академік зазначив, що сильною стороною російської та радянської авіаційної школи традиційно була аеродинаміка. За його словами, саме ці компетенції дозволяють компенсувати недоліки у вагових характеристиках літаків. При цьому маса машини та комерційна ефективність залишаються проблемними напрямками, які належить подолати на шляху до економічно життєздатного лайнера.
Повернення до теми після Ту-144
Інтерес до надзвукових пасажирських літаків у Росії відновився після закриття програми Ту-144. На початку 2000-х років обговорювалося створення бізнес-джету на базі надзвукового бомбардувальника Ту-160, а КБ Туполєва розробляло проєкт Ту-444 — зменшений аналог Ту-144 з двома двигунами та розрахунковою дальністю до 7500 км. Проте наприкінці десятиліття роботи були зупинені через сумніви в комерційній перспективі проєкту. Поточна ініціатива фактично означає повернення до цієї теми з акцентом на науковий заділ і демонстрацію технологій.
Технологічний заділ уже формується
Російські наукові організації вже займаються окремими технологіями для нового проєкту. Премію «Авіавиробник року — 2026» у номінації «Перспективні авіаційні технології» здобули НДЦ «Інститут імені М. Є. Жуковського», ЦАГІ, ЦІАМ та «ОДК-Климов» за створення силової установки для демонстратора технологій надзвукового цивільного літака. Це свідчить про те, що робота над ключовими підсистемами, зокрема силовою установкою, вже йде паралельно із загальною програмою. Для контексту: паралельно в Китаї триває збирання власного технологічного демонстратора надзвукового пасажирського літака TMS-10, що підкреслює міжнародний характер гонки за надзвукову цивільну авіацію.