За даними аналітичної компанії Kpler, на які посилається Financial Times, Росія у жовтні експортувала 271 тисячу барелів дизельного пального на добу — рівно вдвічі більше, ніж у вересні, коли показник становив 135 тисяч барелів на день. Стрибок постачань збігся за часом із серією кроків, вжитих адміністрацією Дональда Трампа навколо так званої «дизельної угоди» з Владіміром Путіним, укладеної на початку жовтня. Саме цей пакет домовленостей, за оцінкою видання, став головним фактором, що визначив динаміку російського нафтового експорту за останні тижні.

Угода та тимчасове пом'якшення санкцій

Зростання експорту відбулося після вимог адміністрації Трампа до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах. На початку жовтня Трамп і Путін домовилися про «дизельну угоду», у рамках якої Міністерство фінансів США тимчасово пом'якшило санкції на російський дизель. За даними FT, саме це послаблення відкрило для Москви додаткові канали збуту та дозволило наростити відвантаження. Водночас Україна на якийсь час призупинила атаки на НПЗ, проте у жовтні удари по переробних об'єктах відновилися.

Чотири танкери до США так і не прийшли

Ключовою деталлю угоди, на якій наголошує Financial Times, стала доля постачань безпосередньо до Сполучених Штатів. Росія направила чотири танкери з дизелем на адресу США відповідно до домовленості з Білим домом, проте жоден із них до американського узбережжя так і не доплив. Замість цього, за тими ж даними, зросли відвантаження дизелю до Бразилії, Туреччини та низки інших країн. Таким чином, реальний потік пального, який мав потрапити на американський ринок за умовами угоди, на момент публікації так і не матеріалізувався.

Ціни у США не знизяться — розрахунок експертів

Трамп публічно заявляв, що угода з Путіним дозволить знизити ціни на пальне у США. Аналітики та експерти, однак, прогнозували зворотне: обсяги, які Росія здатна поставити, не спроможні суттєво вплинути на американський ринок пального. За їхніми розрахунками, навіть за умови повного виконання умов угоди ефект на роздрібні ціни буде незначним. Цей розклад збігається з оцінкою низки американських спостерігачів, які вказують, що вигода від угоди насамперед дісталася російській стороні, а не споживачам у США.

Що це означає для ринку

У сукупності дані Kpler і публікації FT малюють картину, в якій «дизельна угода» спрацювала передусім як інструмент нарощування російського експорту до третіх країн, а не як канал постачань до США. Подвоєння добових відвантажень у жовтні підтверджує, що тимчасове пом'якшення санкцій відкрило для Москви нові ринки збуту, тоді як заявлена мета — зниження цін на пальне в Америці — за оцінкою експертів, не досягнута. Подальша динаміка залежатиме від того, чи збережеться послаблення санкцій і коли, якщо взагалі, спрямовані до США танкери завершать свій шлях.