Росія активно розвиває власну систему супутникового інтернету на низькій навколоземній орбіті, відому як «Бюро 1440». Це масштабний проєкт, призначений стати національним аналогом системи Starlink. Згідно з останніми даними, перший етап розгортання вже завершено: на орбіті перебувають 16 супутників серії «Росвіт», які в даний час працюють у тестовому режимі.
Інформацію про поточний статус проєкту підтвердив Сергій «Флеш» Бескрестнов, експерт у сфері радіоелектронної боротьби. На його думку, російське керівництво усвідомлює стратегічну важливість швидкої передачі даних через низькоорбітальні супутники, тому розвиток інфраструктури — лише питання часу.
Масштаб амбіцій та поточна реальність
Хоча 16 апаратів вже функціонують, для забезпечення стабільного та безперервного зв'язку їхньої кількості явно недостатньо. Експерти оцінюють необхідний мінімум у 200–250 супутників. Плани Москви набагато амбітніші: у перспективі планується запуск 300, а потім ще 700 апаратів. Однак, як зазначає Бескрестнов, реальні терміни та цифри постійно коригуються залежно від технічного прогресу та логістичних можливостей.
Технічні обмеження та військовий потенціал
На поточному етапі система має серйозні обмеження. Один супутник «Росвіт» пролітає над територією України приблизно раз на добу, забезпечуючи можливість швидкої передачі даних лише протягом 6–10 хвилин. Це робить систему непридатною для постійного зв'язку, але теоретично залишає можливість для точкового використання.
Гіпотетично, противник міг би спробувати використати ці вікна для передачі даних, наприклад, встановивши термінали на безпілотниках типу «Шахед» і синхронізувавши атаку з прольотом супутника. Однак на практиці така організація дій становить колосальну складність. Поки на орбіті не буде сформовано щільну групування, повноцінне військове застосування «Росвіту» неможливе.
Експерт підкреслює, що на даний момент відсутні ознаки та факти активного військового використання системи. У зв'язку з цим контрзаходи проти проєкту не застосовуються. Будь-яка зміна статусу та початок бойового застосування буде негайно зафіксовано за зміною трафіку, даними розвідки або вивченням трофеїв.
Космічна гонка та геополітичний контекст
Спроби Росії створити аналог Starlink почалися давно, але через технічні складнощі та відсутність розвиненої інфраструктури вони не призвели до створення ефективної альтернативи. Саме тому в конфліктних зонах продовжують активно використовувати контрабандні термінали Starlink, що доставляються через треті країни.
Гонка за космічним інтернетом виходить за межі протистояння двох країн. У січні 2026 року Європейський Союз розпочав запуск власної мережі IRIS2 вартістю 10,6 млрд євро. Цей проєкт спрямований на створення незалежної альтернативи Starlink та зниження залежності Європи від американських технологій. Таким чином, низька навколоземна орбіта стає ареною глобальної конкуренції, де Росія, США та ЄС прагнуть отримати технологічну та стратегічну перевагу.