31 серпня 2026 року Росія вперше з початку повномасштабної війни проти України приєдналася до зустрічі «Великої двадцятки», що відбулася в США. Захід заходу пройшов в Ашвілі (штат Північна Кароліна) на тлі фірмового оформлення «Freedom 250», приуроченого до 250-річчя американської незалежності. Від російської сторони в Ашвіл прибув міністр фінансів Антон Силуанов, якому супроводжували представники Центрального банку РФ. Само по собі поява російського міністра на майданчику G20 після кількох самітів без участі Москви стала головним політичним сюжетом зустрічі та спричинила гостру реакцію європейських представників.

Переговори на полях саміту

За даними російського Мінфіну, Силуанов провів переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, який прийняв його. В офіційному повідомленні відомства акцент зроблено на обговоренні російсько-американського співробітництва у фінансовій сфері та взаємодії в рамках G20. При цьому, за інформацією американських ЗМІ, під час зустрічі на полях саміту Бессент і Силуанов обговорювали мирний план президента США Дональда Трампа щодо України. Таким чином, у публічному просторі співіснують дві версії того, що саме стало предметом двосторонньої розмови — від суто фінансового порядку денного до переговорного треку щодо України.

Реакція Європи: «тривожний сигнал»

Наявність російського міністра викликала невдоволення на європейській стороні. Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбейль підкреслив, що нормалізація стосунків з Москвою неможлива, доки триває війна проти України. Він повідомив, що Європа готує черговий пакет санкцій проти Росії й розраховує на тісну координацію з Вашингтоном. За його словами, «спільний підхід був би кращим, однак іноді незрозуміло, не відбудеться ж там пом’якшення позиції», саме тому прийом російського міністра він назвав «достатньо тривожним сигналом». Клінгбейль додав, що Вашингтону слід чіткіше дати зрозуміти: присутність Силуанова на зустрічі не означає ставлення до нього як до звичайного гостя.

«Сімейне фото» без Силуанова

Окремим епізодом стало бажання європейських міністрів і представників центральних банків не бачити російського міністра на традиційному «сімейному фото» учасників зустрічі. В підсумку спільний знімок було зроблено без Силуанова. Клінгбейль розповів, що напередодні ввечері європейські представники — зокрема міністр фінансів Великої Британії Джон Гіллі та президент Європейського центрального банку Кристін Лагард — спеціально обговорили питання участі Росії. За його словами, європейці погодилися, що канал для діалогу слід зберігати, оскільки він дозволяє безпосередньо передавати Росії позицію Заходу, однак сам факт повернення російського міністра після, як він вважає, чотирьох зустрічей G20 без участі РФ свідчить про спробу нормалізації стосунків і робить «ще важливішим протистояння».

Протирічливі дані

У заявах сторін є розбіжність версій щодо вмісту переговорів. Офіційний російський Мінфін описує результати розмови Силуанова і Бессента виключно в площині фінансового співробітництва та взаємодії в рамках G20, не згадуючи переговорних тем щодо України. Американські ЗМІ, навпаки, повідомляють, що на полях G20 обговорювався мирний план Трампа щодо України. Обидві версії наводяться в публічному просторі, і жодна зі сторін не спростовує іншу. Крім того, в оцінках факту «повернення» Росії є нюанс формулювань: російська сторона підкреслює, що це перша участь з початку війни, тоді як Клінгбейль відраховує його як повернення після чотирьох самітів G20 без Росії; за суттю ці формулювання збігаються, але несуть різне політичне забарвлення — «повернення в норму» проти «спроби нормалізації».

У сукупності візит Силуанова в Ашвіл став індикатором того, що фінансова дипломатія між Москвою і Вашингтоном зберігається навіть на тлі триваючого конфлікту та підготовки нових європейських санкцій. Для Європи ключовим залишається питання, чи не буде присутність Росії на майданчику G20 використана як привід для пом’якшення санкційного тиску, а для Вашингтона — як інструмент паралельного ведення фінансового та переговорного треків.