Українські біженці та громади в країнах Європейського Союзу опинилися в епіцентрі нової розвідувальної загрози. Згідно з даними свіжого соціологічного дослідження, Росія створила в Європі розгалужену систему гібридного впливу, яка охоплює релігійні, інформаційні, культурні та політичні сфери. Експерти Інституту національної стійкості та безпеки (НУ «ІНСБ») дійшли висновку, що ці канали не працюють ізольовано, а функціонують як єдина мережа, взаємно посилюючи ефект пропаганди.

Церковний канал як стрижень системи

Ключовим відкриттям дослідження стала роль релігійного фактора. Директор ІНСБ, професор КНУ імені Тараса Шевченка Рена Марутян, стверджує, що структурним стрижнем усієї мережі є церковний канал. Саме він об'єднує такі важливі для біженців сфери, як освіта, правова допомога та психологічна підтримка.

Ситуація ускладнюється канонічними обмеженнями. На думку Марутян, через умови Томоса Православна церква України (ПЦУ) не має можливості створювати свою мережу в інших країнах. Внаслідок цього значна частина вимушених переселенців, які шукають підтримки, звертається до парафій Російської православної церкви (РПЦ).

У таких громадах людям пропонують консультації священиків, допомогу юристів та перекладачів. Однак дослідники відзначають тривожний факт: часто під українськими вивісками працюють громадяни РФ. Соціологиня Катерина Настояща описує це явище як «нормалізований парадокс»: люди розуміють, що мають справу з ворожою структурою, але свідомо розділяють релігію та політику, продовжуючи відвідувати служби.

Цифрова війна: від Telegram до TikTok

Паралельно з «традиційними» методами Росія активно використовує цифрову дезінформацію, яка визнана найшвидшим та наймасштабнішим каналом впливу. Українці за кордоном часто використовують Telegram-канали як основне джерело новин, що робить їх легкою мішенню для інформаційних кампаній.

Статистика підтверджує ескалацію: у 2024–2026 роках зафіксовано 77 інформаційних операцій російської пропагандистської групи Storm-1516, з яких 35 були спрямовані безпосередньо проти України. У першому кварталі 2026 року кількість дезінформаційних наративів фактично подвоїлася порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Таргетована атака на різні покоління

Дослідники підкреслюють, що універсальної моделі впливу не існує. Росія адаптує свої інструменти під конкретні вікові та соціальні групи:

  • Молодь до 25 років: Основний канал — TikTok, меми та ігровий контент. Через них поширюються деполітизовані меседжі на кшталт «всі однакові» чи «політика — це бруд». Найвразливішою групою визнані молоді чоловіки, які перебувають у соціальній ізоляції.
  • Жінки середнього віку: Вплив здійснюється через дитячі гуртки, батьківські чати та психологічні тренінги. Примітно, що саме ця категорія демонструє найвищий рівень стійкості до пропаганди.
  • Чоловіки середнього віку: Їм нав'язують тези про те, що «Україна не цінує своїх громадян», експлуатуючи теми мобілізації та професійної нереалізованості за кордоном.
  • Люди старшого віку: Основними інструментами залишаються телебачення, церковні громади та ностальгічні розповіді про «спільне минуле».

Географія впливу: Італія, Німеччина та Франція

Аналіз показав, що найпотужніша мережа впливу діє в Італії. Там функціонує від 75 до 85 парафій Російської православної церкви, які активно підтримуються культурними та освітніми проєктами.

У Німеччині та Франції стратегія зміщена в бік цифрових операцій та інформаційних кампаній. При цьому в Німеччині також діє одна з найбільших мереж парафій РПЦ. У сукупності ці інструменти формують складну екосистему, спрямовану на зміну свідомості української діаспори в Європі.